Дзядик Олександр Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дзядик.

Олександр Олексійович Дзядик (1894, с. Івачів Горішній — 27 грудня 1937, Миколаїв) — український військовик, радянський службовець, редактор, репресований (1937), реабілітований (1957).

Олександр Олексійович Дзядик
Народився	1894  Івачів Горішній, Тернопільський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер	27 грудня 1937(1937-12-27)  Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Австро-Угорщина →  ЗУНР →  УРСР
Національність	українець
Відомий завдяки	військовик, радянський службовець, редактор
Alma mater	Тернопільська українська гімназія

Життєпис

Навчався в Тернопільській українській гімназії.

Від 1918 року воював у лавах УГА, з якою в липні 1919 перейшов річку Збруч.

Проживав у м. Бобринець (нині Кіровоградської області). Від 1930 року — секретар райвиконкому, 1933 — редактор газети політвідділу Братської МТС.

Арештований більшовиками 12 вересня 1937, на час арешту — директор міського ринку. Розстріляний 27 грудня 1937; реабілітований у 1957 році.

Джерела

• Гасай Є. Дзядик Олександр Олексійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 197—198. — ISBN 978-966-528-318-8.
• Уніят-Карпович В. Івачів Горішній // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 382. — ISBN 978-966-457-246-7.