Дзісяк Ярослав Ігорович

Ярослав Ігорович Дзісяк (нар. 18 серпня 1979, м. Чортків, Україна) — український педагог, поет, прозаїк, публіцист, краєзнавець. Кандидат історичних наук. Член НСЖУ (2014^[1]), НТШ (2018^[1]). Є учасником літературного об’єднання при Тернопільській організації НСПУ, ЛТС «Об’єднані словом», ЛО «Сонячне гроно»^[2].

Ярослав Ігорович Дзісяк
Ярослав Дзісяк
Псевдо	Ярослав Дорожний
Народився	18 серпня 1979(1979-08-18) (46 років) м. Чортків, Тернопільська область, Україна
Громадянство	УРСР →  Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник
Відомий завдяки	поет, прозаїк, публіцист
Членство	Національна спілка журналістів України
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дзісяк.

Життєпис

Ярослав Дзісяк народився в Чорткові Тернопільської области України.

Закінчив Чортківську ЗОШ №7 (1996), Чортківський інститут підприємництва та бізнесу ТАНГ (2001), аспірантуру Тернопільського державного педагогічного університету (2004).

Працював викладачем Чортківського інституту підприємництва та бізнесу (2006—2015, згодом — ЧННІПБ) ТНЕУ, від 2015 — викладач Чортківського коледжу економіки та підприємництва ТНЕУ^[1].

У 2006 році захистив дисертацію на ступінь кандидата історичних наук.

Захоплення: військова і політична історія, культурологія, нумізматика і боністика, подорожі^[1].

Громадсько-політична діяльність

Депутат Чортківської районної ради 2-х скликань.

2000—2004 — перебував в партії «Конгрес українських націоналістів».

2005 — Народний союз «Наша Україна».

Від 2012 — ВО «Свобода»^[1].

Доробок

Автор ряду наукових та публіцистичних статей на історичну і громадсько-політичну тематику.

Організатор літературних творчих зустрічей у Чорткові. Окрім монографії, декількох науково-популярних видань та ряду наукових і публіцистичних статей, є автором кількох поетичних збірок^[3].

Твори друкував у місцевій та обласній пресі, виданнях: «Подільська толока», «Освітянська скриня», «Тернопіль», «Золота Пектораль», «Поетична топоніміка», «Літіум», «Ліра», «Добра казка», «Подяка Богу», «Відлуння Майдану», «Поетична топоніміка», «Барви»^[1].

Автор поетичних збірок:

• Поетичний мандрівець. Рейс: осінь — літо — зима (2011),
• Сонце, що росте (2011),
• Серед гомону вітру між трав (2012),
• Запрошу музу я на каву (2013),
• У хвилях Еросу (2014),
• Фортеці катренів (2015),
• І сталося це у році ..16-му: події і люди (2016)^[4],
• Ступаю у казку вітати проміння (2019)^[5],
• Ера світла (2020)^[6],
• Історія Чорткова і краю від середньовіччя до 1920 р.: хронологічний довідник (2020)^[7].

Відзнаки

• грамоти та подяки від творчих та громадських об'єднань^[1].