Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Дитячий пісенний конкурс Євробачення
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Дитячий пісенний конкурс Євробачення (англ. Junior Eurovision Song Contest), також відомий як Дитяче Євробачення – щорічний міжнародний пісенний конкурс для дітей, який щороку організовує Європейська мовна спілка (ЄМС) серед своїх членів, починаючи з 2003 року. Кожен мовник-учасник подає оригінальну пісню, яка представляє його країну, у виконанні дітей віком від 9 до 14 років. Конкурс транслюється наживо по телебаченню і радіо, а також в інтернеті, після чого країни-учасниці голосують одна за одну, щоб визначити переможця за спільним рішенням журі та глядачів.
Змагання є відгалуженням Пісенного конкурсу Євробачення. Основними відмінностями від дорослого Євробачення є те, що на Дитячому Євробаченні пісня має містити не менше ніж 60 % тексту мовою країни, яку вона представляє, та дозвіл для глядачів голосувати за власну країну.
Окрім країн-учасниць, трансляція дитячого конкурсу здійснювалася також у Фінляндії (2003), Боснії і Герцеговині (2004, 2006–2011), Андоррі (2006), Ісландії (2021) та Люксембурзі (2024), хоча ці держави не брали участі у змаганні. Починаючи з 2006 року, конкурс також транслюється наживо в Інтернеті через офіційний вебсайт.
У 2015 році до участі було запрошено Австралію, а 2018 року — Казахстан, що зробило Дитячий пісенний конкурс Євробачення єдиною великою подією конкурсів Євробачення, у якій брали участь декілька асоційованих членів ЄМС.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Походження Дитячого пісенного конкурсу Євробачення сягає 2000 року, коли данський мовник Danmarks Radio (DR) провів пісенний конкурс для дітей Данії, який відбувся також і наступного року[2][3]. Цю ідею було розвинено до рівня скандинавського пісенного фестивалю — MGP Nordic, який уперше відбувся 2002 року за участю Данії, Норвегії та Швеції[4][5]. У 2001 та 2002 роках польський мовник Telewizja Polska (TVP) організував у місті Конін дві пілотні міжнародні версії дитячого пісенного конкурсу під назвами Eurokonkurs у 2001 році та Światowy Konkurs Piosenki у 2002 році[6][7].
У листопаді 2002 року Європейська мовна спілка (ЄМС) взяла за основу ідею проведення пісенного конкурсу для дітей та відкрила участь у ньому для всіх мовників-членів, перетворивши захід на загальноєвропейську подію. Робоча назва програми звучала як «Пісенний конкурс Євробачення для дітей» (англ. Eurovision Song Contest for Children) — із використанням бренду відомого й уже популярного Пісенного конкурсу Євробачення, який також організовує ЄМС[8].
Проведення першого дитячого конкурсу доручили Danmarks Radio (DR), оскільки мовник мав необхідний досвід після організації MGP Nordic[9]. Так, Дитячий пісенний конкурс Євробачення 2003 успішно відбувся в Копенгагені. Проте вже наступного року виникла низка проблем щодо місця проведення – спочатку захід мав бути організований британським мовником ITV у місті Манчестер, але згодом в ITV оголосили, що з фінансових і часових причин не можуть провести конкурс[10][11]. Імовірно, на це рішення також вплинули показники глядацької аудиторії попереднього року, які виявилися нижчими за очікувані[12]. Після цього ЄМС звернулася до хорватського мовника Hrvatska radiotelevizija (HRT), переможця 2003 року, з пропозицією провести подію в Загребі[13]. Проте згодом HRT «забув» забронювати арену, де мало б відбутися Дитяче Євробачення[14]. Коли до запланованої дати залишалося лише п’ять місяців, організацію заходу взяв на себе норвезький мовник Norsk rikskringkasting (NRK), який провів конкурс у Ліллегаммері[15].
Після такого перебігу подій, починаючи з 2004 року, мовники не здобувають автоматичне право на проведення конкурсу після перемоги, а повинні подавати заявки з висловленням відповідного бажання, щоб уникнути організаційних проблем у майбутньому. Серед країн, які подали заявки на проведення конкурсу, країну-організаторку Дитячого Євробачення обирає ЄМС на засіданні організаційної ради конкурсу і оголошує заздалегідь. Першим, хто успішно виграв право на проведення конкурсу у 2005 році, став мовник Бельгії[16].
У 2020 році через пандемію коронавірусу виступи учасників уперше показувалися в записі, а для організації спільних номерів долучали технологію доповненої реальності. Шоу транслювалося наживо з Варшави, конкурсанти спілкувалися з ведучими зі студій місцевих мовників через відеозв'язок.
Remove ads
Формат
Узагальнити
Перспектива
Формат Дитячого пісенного конкурсу Євробачення протягом його історії залишався відносно незмінним і складається з послідовних музичних виступів учасників у прямому ефірі, яких висувають мовники країн-учасниць. Європейська мовна спілка зазначає, що метою конкурсу є «популяризація молодих талантів у сфері популярної музики шляхом заохочення змагань між виконавцями»[17].
Конкурс зазвичай відбувається в суботу ввечері в листопаді або грудні і триває приблизно дві години п’ятнадцять хвилин[17]. У 2016–2023 роках трансляція конкурсу проходила у неділю вдень. Традиційно конкурс охоплює: церемонію відкриття, виконання конкурсних пісень, повтор виступів для глядачів під час голосування, інтервальне шоу після завершення голосування, оголошення результатів голосування журі та глядачів, а також підсумкове оголошення переможця та його повторний переможний виступу. У різних країнах під час шоу можуть робитися короткі перерви для реклами.
Голосування
Починаючи з 2008 року, переможець визначається за змішаною системою голосування, яка поєднує голосування глядачів та оцінки національних журі, кожна з яких становить 50 % загального результату[18]. До цього всі переможці визначалися лише за результатами голосування глядачів[19].
Десять пісень, які здобули найбільше голосів у кожній країні, отримують бали від 1 до 8, потім 10 і 12 балів[20]. Ці результати оголошуються наживо під час трансляції спеціально призначеним речником, який, як і виконавці, має вік від 9 до 14 років. Після оголошення результатів голосування всіх країн, а також глядачів, переможницею стає пісня, що набрала найбільшу суму балів.
Попри те, що Дитячий пісенний конкурс Євробачення створений за зразком дорослого, він має низку характерних відмінностей. Так, зокрема, у 2005–2015 роках кожному учасникові автоматично нараховували 12 балів, щоб ніхто з учасників не залишився з нулем. Хоча підсумковий результат у 12 балів фактично прирівнювався до нуля, жоден учасник за всю історію конкурсу не завершив його без балів від інших країн[21].
Remove ads
Країни-учасниці
Брали участь щонайменше 1 раз
Ніколи не брали участі, хоча мають можливість це зробити
Участь було заплановано, але пізніше відмовились
Брали участь, як частина іншої країни, але ніколи незалежно
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Remove ads
Переможці
Remove ads
Рейтинг країн-учасниць
Узагальнити
Перспектива
Починаючи з першого конкурсу 2003 року, перемогу в Дитячому Євробаченні здобували представники дванадцяти країн. По одному разу конкурс вигравали Хорватія, Італія, Іспанія, Україна та Нідерланди. Двічі перемогу здобували Вірменія, Білорусь, Мальта, Польща та Росія. Три перемоги має Франція. Грузія є країною з найбільшою кількістю перемог — чотирма. Хорватія та Італія здобули свої перемоги під час дебютної участі в конкурсі, тоді як Польща і Франція перемагали два роки поспіль.
Remove ads
Примітки
Посилання
Див. також
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads