Дмоховський Леонтій-Людомир

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дмоховський.

Лео́нтій-Людоми́р Дмохо́вський (англ. Leon Dmochowski; 1 липня 1909, Тернопіль — 26 серпня 1981, Мехіко, Мексика, похований у Х'юстоні, США^[5]) — професор вірусології Колумбійського та Техаського університетів; першовідкривач вірусної природи ракових пухлин, основоположник школи онкологічної вірусології. Першопроходець у застосуванні електронної мікроскопії.

Леонтій-Людомир Дмоховський
Народився	1 липня 1909(1909-07-01)  Тернопіль, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1][2]
Помер	26 серпня 1981(1981-08-26) (72 роки)  Мехіко, Мексика[1][2]
Поховання	Х’юстон[1] і Memorial Oaks Cemeteryd[3]
Місце проживання	Лондон[1] Лідс[1]
Країна	США
Національність	українець
Діяльність	професор, вірусолог, дослідник
Alma mater	Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі (1927)[4][1] медичний факультет Львівського університету[d] (1933)[1] Варшавський університет (1937)[1]
Галузь	вірусологія, онкологія
Заклад	Колумбійський університет, Техаський університет
Вчене звання	професор[d]
Науковий ступінь	доктор медицини
Членство	Українське лікарське товариство[1] УЛТПА[1] Наукове товариство імені Шевченка у США[1] American Association for Cancer Researchd[1] Society for Experimental Biology and Medicined[1] Американське товариство мікробіологіїd[1] Нью-Йоркська академія наук[1]

Біографія

Походив із греко-католицького священичого роду. 1927 року закінчив Державну гімназію з українською мовою навчання в Перемишлі.^[6] 1933 року закінчив Львівський університет, член Українського лікарського товариства.

У 1935 переїхав до Варшави. В 1935—1938 — асистент в Інституті гігієни, займався проблемами раку в лабораторії професора Гіршфельда. 1937 року здобув ступінь доктора медицини у Варшавському університеті.

З 1938 — у Лондоні, працював у Королівському інституті дослідження раку. У 1949 році здобув ще один докторат з медицини в Університеті в Лідсі.

З 1951 — у США, займався дослідженнями в галузі імунології, серології пухлин, вірусології, генетики, ендокринології. 1953 року одним з перших відкрив вірусне походження злоякісних пухлин. З 1954 — керівник відділу вірусології й електронної мікроскопії при Інституті раку США університету штату Техас.

Автор та співавтор понад 450 наукових праць у царині імунології, серології, ендокринології, вірусології та їх зв'язку з експериментальною та клінічною онкологією. Першовідкривач у застосуванні електронної мікроскопії в онкологічній вірусології, першим відкрив віруси в лейкемії та в злоякісних пухлинах грудей мишей. Подальшими дослідами довів присутність таких вірусів у людей. Висловив оригінальні погляди та застосував методи вивчення співвідношення вірусів до раку. Підтвердження його досліджень прийшло вже після його смерті — з відкриттям у 1982 році генів раку.

Більшість онкологічних вірусологів світу були учнями доктора Дмоховського чи фахово сформувалися під його впливом; японські вчені того часу майже всі вдосконалили свої знання під його керівництвом. Консультант Інституту раку США та академічних і дослідницьких установ, почесний член американських й міжнародних організацій. Пошанований численними нагородами та почесними академічними ступенями. Довголітній член Українського лікарського товариства Північної Америки та Наукового товариства ім. Т. Шевченка.