Дніпродвінська культура

Дніпродвінська культура — археологічна культура ранньої залізної доби у верхів'ях р. Дніпра, на схід від нього до р. Угра та в частині басейну Західної Двіни^[1]. Датована 700 (600) р. до н.е — 300 р. після н.е^[2][3].

Балтські культури ранньої залізної доби (600—200 роки до нашей ери):

   Культура Долькайм-Коврово — Самбійсько^[en]-нотангійська група

   Ольштинська культура^[de] — Західно-мазурська група (Галінди)

   Судовська культура — Східно-мазурська група (Ятвяги)

   Мемельська культура^[de] — Нижньо-неманська й західно-латвійська група (Курші)

   Культура штрихованої кераміки

   Милоградсько-подгорцевська культура

   Дніпродвінська культура

   Поморська культура

   Культура абажурних поховань

Територія поширення

Дніпродвінська культура включала територію смоленського Подніпров'я, білоруського Подвіння та край Себежських озер.

Походження та етнічна належність

На думку історика Бориса Рибакова етнічно Дніпродвінську культуру складали андрофаги. Саме плем'я андрофагів описував Геродот у верхів'ях Дніпра.

Господарство

Населення займалося лісовим скотарством та частково землеробством (на ранніх етапах значна роль полювання).

Спочатку знаряддя праці та зброя робили з кістки й бронзи, пізніше — і із заліза.

Також населення підтримувало торгові зв'язки із сусідніми східними балтськими та угрофінькими племенами.

Поселення

Для Дніпродвінської культури характерні великі городища з декількома валами. Наземні житла стовпової конструкції (ранні — довгі багатокамерні, більше пізні — невеликі прямокутні з відкритими вогнищами).

Культура

Прикраси — бронзові палицеподібні шпильки та сережки у вигляді порожнього конуса з гачком. Деякі бронзові прикраси схожі на прикраси з Милоградської культури.

Кераміка, знайдено порівняно мало, гладкостінна, слабко профільована. Іноді зустрічається на кераміці орнамент у вигляді нарізних зламаних ліній та ямкових вдавлений.