Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Дніпро (ЗРК)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
«Дніпро» — перспективний зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) середньої дальності розробки низки підприємств українського оборонно-промислового комплексу.
Основним призначенням перспективного комплексу ППО «Дніпро» є боротьба з сучасними і перспективними аеродинамічними засобами повітряного нападу в умовах складної завадової обстановки; видача узагальненої інформації про повітряну обстановку та інформації про результати бойової роботи на високопоставлений командний пункт[1][2].
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Згідно з наявною інформацією,[якою?] Міністерство оборони України поставило стислі терміни для розробників перспективного ЗРК. Так перший дослідний зразок повинен бути готовий в 2014 році. За задумом військового керівництва, ЗРК «Дніпро» повинен встановлюватися на українські корвети проекту 58250. У разі порушення термінів або не відповідності тактико-технічним характеристам, комплекс буде замінений на французький аналог ЗРК «ASTER-15».
За заявою військових, новий комплекс здатний знищувати літаки і вертольоти всіх типів, безпілотні літальні апарати та крилаті ракети на середніх і малих дальностях. При тому, що збивати цілі комплекс може в будь-який час доби, навіть за складних метеоумов і за активної інформаційної, вогневої та маневреної протидії супротивника. До складу ЗРК «Дніпро» входить пункт бойового управління (на шасі броньованого КрАЗ-6322), багатофункціональної РЛС (також на шасі КрАЗ-6322), а також пускові установки.
1 грудня 2016 року було опубліковане повідомлення про успішні запуски крилатих ракет «Нептун» та зенітних ракет «Дніпро» на полігоні на півдні України.[3]
Слід зазначити, що багатофункціональна радіолокаційна станція розроблена за технологією активних фазованих антенних решіток і забезпечує дальність виявлення цілі в 150 км. ЗРК «Дніпро» може одночасно випустити по шести цілях 12 керованих ракет. Зенітні ракети, що використовуються в комплексі, двох модифікацій: із командним телекеруванням на початковому і середньому ділянках траєкторії й активним самонаведення на кінцевій ділянці і з радіокорекцією наведення на початкову та середню ділянки й активним самонаведення на кінцевій ділянці.
Тактико-технічні характеристики ЗРК «Дніпро»: Максимальна дальність виявлення цілі типу тактичний винищувач, км: на висоті 7 км — не менше 150; на висоті 0,15 км — не менше 50; на висоті 0,02 км — не менше 28; Дальність стійкого супроводу тактичного винищувача — 120 км; Мінімальна висота ураження цілі — 0,015 км; Максимальна висота ураження цілі — 25 км; Час готовності (включення) комплексу до бойової роботи — не більше 4 хвилин.
Створення ракети
У травні 2018 року «Укрпатентом» був виданий патент на нову зенітну ракету розробки КБ «Південне».[4] Виданням Defence Express було висловлено припущення, що ракета призначена саме для ЗРК «Дніпро». Зенітна керована ракета має особливість — нестандартна система газодинамічного поперечного управління ракетою, що нагадує схожу систему на керованому реактивному снаряді комплексу РСЗВ «Вільха»[4][5].
Заявка на видачу патенту була подана в жовтні 2017 року. Згідно опису, зенітна керована ракета складається з відсіку наведення з притупленим радіопрозорим обтічником оживальної форми, відсіку керування, реактивного силового блока, бойового відсіку з вкладною осколково-фугасною бойовою частиною, маршевого РДТП (ракетний двигун твердого палива), крил, розташованих біля центра мас та хвостового відсіку з аеродинамічними рулями. Особливими рисами також є те, що крила та рулі повернуті під кутом 45˚ до площин стабілізації, а реактивний силовий блок і бойовий відсік утворюють єдиний відсік[6].
В липні 2018 року видання «Народна Армія» повідомило про придбання необхідного закордонного обладнання для налагодження замкненого циклу виробництва ракет «буківського» калібру, яке в подальшому буде використане і для виробництва перспективного українського ЗРК середньої дальності (імовірно йдеться про ЗРК «Дніпро»)[7].
Remove ads
Підприємства-виробники
ЗРК середньої дальності «Дніпро» продукт спільної діяльності українських оборонних підприємств:
- НВК «Іскра» (багатофункціональна радіолокаційна станція наведення ракет) — м. Запоріжжя;
- НВП «Аеротехніка-МЛТ» (пункт бойового управління для ЗРК «Дніпро») — м. Київ;
- ДержККБ «Луч» (ракети) — м. Київ;
- ДП ЛНДРТІ (розробник ГСН) — м. Львів;
- ПАТ «АвтоКрАЗ» (ходова частина/шасі) — м. Кременчук, Полтавська обл..
Загальне керівництво проектом «Укроборонсервіс».
Remove ads
Склад
Узагальнити
Перспектива
- До складу ЗРК «Дніпро» входить
- Пункт бойового управління
- Багатофункціональна РЛС
- Пускові установки — до 6 шт.
Пункт бойового управління
Пункт бойового управління розміщено на шасі броньованого КрАЗ-6322 і складається з двох відсіків:
- апаратний, де розміщуються:
- автоматизовані робочі місця бойового розрахунку;
- засоби обробки та документування інформації;
- засоби зв'язку.
- агрегатний, де розміщуються два дизельних агрегати електроживлення (основний і резервний).
Багатофункціональна РЛС
БРЛС розроблена за технологією активних фазованих антенних решіток і розміщена на шасі КрАЗ-6322.
- Характеристики багатофункціональної РЛС
- дальність виявлення по цілі з ефективною площею розсіювання 1 м² становить 150 км;
- оцифрування сигналів проводиться на проміжній частоті і подальша їх обробка (фільтрація, виявлення, стежать координатні системи, функції захисту під перешкод і т. д.) здійснюється на програмному рівні спеціальними обчислювачами.
- звернення до цілей послідовне із змінним темпом;
- кількість математично супроводжуваних траєкторій цілей — 100
- кількість одночасно автоматично супроводжуваних для обстрілу цілей — 6;
- кількість одночасно керованих ракет — 12;
- реалізована командна радіолінія управління, лінія радіокорекції координатної інформації про цілі.
Зенітна керована ракета
- двоступенева (стартовий прискорювач і маршова ступінь).
- рухові установки обох ступенів — ракетні двигуни твердого палива.
Спосіб керування ракетою — комбінований: радіокомандне наведення на початковій і середній ділянках траєкторії і активне самонаведення на кінцевій ділянці траєкторії.
Самонаведення зенітної керованої ракети на кінцевій ділянці траєкторії забезпечується активною головкою самонаведення міліметрового діапазону
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads