Довічний сенатор (Італія)

Довічний сенатор — почесна посада в італійському Сенаті.

Опис

Відповідно до конституції Італії, отримати довічну сенаторську посаду можуть колишні Президенти Італії. Окрім того, президент країни може надати цю посаду п'ятьом громадянам, які «прославили Батьківщину видатними заслугами в галузі суспільної діяльності, науки, мистецтва й літератури».

Список довічних сенаторів

Жирним шрифтом позначено п'ятьох нині чинних довічних сенаторів.

• Клаудіо Аббадо
• Джуліо Андреотті
• Джованні Аньєллі
• Карло Бо
• Норберто Боббіо
• Лео Валіані
• Вітторіо Валлетта
• Джованні Гронкі
• Франческо де Мартіно
• Енріко де Нікола
• Гаетано де Санктіс
• Едуардо Де Філіппо
• Умберто Дзанотті Б'янко
• Луїджі Ейнауді
• П'єтро Каноніка
• Гвідо Кастельнуово
• Елена Каттанео
• Еміліо Коломбо
• Франческо Коссіґа
• Рита Леві-Монтальчині
• Джованні Леоне
• Маріо Луці
• Чезаре Мерцагора
• Еудженіо Монтале
• Маріо Монті
• Джорджо Наполітано
• П'єтро Ненні
• Джузеппе Параторе
• Ферруччо Паррі
• Алессандро Пертіні
• Ренцо Піано
• Серджо Пінінфаріна
• Камілла Равера
• Карло Руббіа
• Меуччіо Руїні
• Карло Альберто Салустрі, поетичний псевдонім Trilussa
• Джузеппе Сарагат
• Антоніо Сеньї
• Оскар Луїджі Скальфаро
• Джованні Спадоліні
• Луїджі Стурцо
• Паоло Еміліо Тавіані
• Артуро Тосканіні^[1]
• Амінторе Фанфані
• Карло Адзеліо Чампі
• Паскуале Янакконе