Догель Валентин Олександрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Догель.

Догель Валентин Олександрович (26 лютого 1882, Казань — 1 червня 1955, Ленінград) — російський і радянський зоолог, відомий працями з протистології, паразитології, порівняльної анатомії безхребетних тварин та ембріології, член-кореспондент АН СРСР^[3], дійсний член Лондонського Ліннеївського товариства^[4].

Валентин Олександрович Догель
Народився	26 лютого (10 березня) 1882(1882-03-10) Казань, Російська імперія
Помер	1 червня 1955(1955-06-01) (73 роки) Ленінград, СРСР
Поховання	Літераторські мостки
Країна	Російська імперія →  СРСР
Діяльність	зоолог, ботанік
Alma mater	Петербурзький університет
Галузь	зоологія, паразитологія, протистологія, порівняльна анатомія, ембріологія
Заклад	Петербурзький університет, Зоологічний інститут АН СРСР
Вчене звання	член-кореспондент АН СРСР, професор
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Науковий керівник	В. Т. Шевяков
Відомі учні	О. П. Маркевич, Ю. І. Полянський, Я. Д. Кіршенблат, С. О. Османов
Аспіранти, докторанти	Маркевич Олександр Прокопович Boris Evseevitch Bychowskyd Ivan Oligerd Aleksandr Paramonovd Olga Ivanova-Kazasd Мончадський Олександр Самойлович E. M. Cheissind Ekaterina Viktorovna Raikovad Lev Nikolaevich Seravind
Членство	Російська академія наук[1][2]
Війна	Перша світова війна[2]
Військове звання	лейтенант-полковник[2]
Батько	Alexander Dogield
Нагороди

Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Dogiel».

Особливо знаний за формулювання принципів полімеризації і олігомеризації гомологічних органів та як автор класичного посібника «Зоология беспозвоночных», що витримав 7 перевидань (останнє 1981 року).

Біографія

Надгробок В. О. Догеля на Літераторських мостках

Валентин Олександрович народився 26 лютого (10 березня за старим стилем) 1882 року в Казані в родині А. С. Догеля — російської гістолога і ембріолога^[3].

1904 року В. О. Догель закінчив Петербурзький університет і був залишений в університеті для підготовки до професорського звання^[3]. 1910 року захистив магістерську дисертацію на тему «Catenata. Організація роду Haplozoon та деяких подібних до неї форм». З 1913 року — професор Петербурзького університету, докторська дисертація «Матеріали з історії розвитку Pantopoda»^[3]. Одночасно читав лекції в Імператорському жіночому педагогічному інституті.

1915 року у званні поручика брав участь у Першій світовій війні (проходив службу у військово-санітарному транспорті). Влітку 1916 року відновив наукову діяльність.

З 1923 року організатор і керівник лабораторії паразитології в Ленінградському іхтіологічному інституті (ВНИОРХ). З 1939 року член-кореспондент Академії наук СРСР по відділенню математики та природничих наук^[4].

1944 року очолює лабораторію протистології в Зоологічному інституті АН СРСР (ЗІН). Того ж року обирається іноземним членом Лондонського Ліннеївського товариства^[4].

Керівник понад 40 експедицій з вивчення водойм СРСР. Організував в СРСР вивчення паразитарних і бактеріальних хвороб риб, що сприяло розвитку рибництва та акліматизації риб^[3].

Помер 1 червня 1955 року у Ленінграді. Похований на Літераторських містках Волковського цвинтаря (Ленінград).

Наукові праці

Є автором понад 100 наукових праць з протистології, паразитології, порівняльної анатомії безхребетних тварин та ембріології^[3][4]. Ним була відкрита важлива закономірність еволюції Eumetazoa — принципи полімеризації гомологічних органів і олігомеризації гомологічних органів^[5][4]. Створив прогресивне екологічне спрямування в паразитології. Створив школи протистологів і паразитологів^[3].

• (рос.) Догель В. А. Паразитарные заболевания рыб. — М.: Сельхозгиз, 1932. — 152 с.
• (рос.) Догель В. А., Пешков М. А., Гусева Н. В. Бактериальные заболевания рыб. — М.: Пищепромиздат, 1939. — 114 с.
• (рос.) Догель В. А., Быховский Б. Е. Паразиты рыб Каспийского моря. — М.-Л.: Издательство АН СССР, 1939. — 152 с.
• (рос.) Догель В. А. Курс общей паразитологии. — Л.: Учпедгиз, 1941. — 288 с.
• (рос.) Догель В. А. Зоология беспозвоночных. — М.: Советская наука, 1947. — 528 с.
• (рос.) Догель В. А. Общая протистология. — М.: Советская наука, 1951. — 604 с.  — перекладена 1965 року англійською.
• (рос.) Догель В. А., Бауэр О. Н. Борьба с паразитарными заболеваниями рыб в прудовых хозяйствах. — М.: Издательство АН СССР, 1955. — 88 с.
• (рос.) Догель В. А. Общая паразитология / Переработано и дополнено Ю. И. Полянским и Е. М. Хейсиным. — Л.: Издательство Ленинградского университета, 1962. — 464 с.
• (рос.) Догель В. А., Полянский Ю. И., Хейсин Е. М. Общая протозоология / Отв. ред. Ю. И. Полянский; АН СССР, Институт цитологии. — М.; Л.: Издательство АН СССР, 1962. — 592 с.
• (рос.) Догель В. А. Зоология беспозвоночных: Учебник для университетов / Под ред. проф. Ю. И. Полянского. — Издательство 7-е, перераб. и доп. — М.: Высшая школа, 1981. — 606 с.

Знаменитий підручник Догеля «Зоологія безхребетних», до теперішнього часу використовується російськими студентами-біологами^[4].

Нагороди та премії

• 1945 — орден Трудового Червоного Прапора.
• 1953 — орден Леніна.
• 1957 — Ленінська премія — присуджена посмертно за наукову працю «Загальна протистология» 1951 року^[3].