Долинюк Євгенія Олексіївна

Євгенія Олексіївна Долинюк (25 квітня 1914(19140425), Білівці — 20 жовтня 1990) — діяч колгоспного руху, ланкова колгоспу імені XXII з'їзду КПРС Борщівського району Тернопільської області, двічі Герой Соціалістичної Праці (4.05.1951, 26.02.1958). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го і 7—8-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання (в 1962—1966 роках).

Євгенія Долинюк
Народилася	12 (25) квітня 1914  Білівці, Борщівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Померла	22 жовтня 1990(1990-10-22) (76 років)  Боришківці, Мельнице-Подільська селищна рада, Борщівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Національність	українка
Діяльність	ланкова колгоспу
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	Комуністична партія Радянського Союзу, 1953
Нагороди	Медаль «За трудову доблесть» Медаль «За трудову доблесть» Медаль «Ветеран праці»

Депутат Верховної Ради СРСР
6-го скликання
КПРС	1962	—	1966
Депутат Верховної Ради УРСР
4-го скликання
КПРС	1955	—	1959
Депутат Верховної Ради УРСР
5-го скликання
КПРС	1959	—	1963
Депутат Верховної Ради УРСР
7-го скликання
КПРС	1967	—	1971
Депутат Верховної Ради УРСР
8-го скликання
КПРС	1971	—	1975

Біографія

Народилась 25 квітня (12 квітня за старим стилем) 1914 року в бідній селянській родині в селі Білівцях, тепер Борщівського району Тернопільської області. Освіта початкова. З тринадцятирічного віку наймитувала. Потім працювала у власному сільському господарстві.

У 1946— 1947 роках — колгоспниця колгоспу імені Шевченка села Боришківців Мельнице-Подільського району Тернопільської області. З 1947 року — ланкова-овочівник, з 1949 року — ланкова-кукурудзовод колгоспу імені Сталіна (потім — імені 22-го з'їзду КПРС) села Боришківці (центральна садиба в селі Вигода) Мельнице-Подільського (потім — Борщівського) району Тернопільської області.

Майстер високих врожаїв кукурудзи і цукрових буряків. У 1959 році врожай зерна кукурудзи в ланці Додинюк становив 223 ц/га на площі 20 га, а врожай зеленої маси з початками — 1605 ц/га на площі 105 га. У 1966 році ланка Долинюк виростила по 555 ц, а в 1967 році — по 655 ц цукрових буряків на кожному з 30 га; 1977 року кукурудзи в зерні зібрано по 85 ц/га на площі 50 га і цукрових буряків — по 762 ц на кожному з 70 га.

Член КПРС з 1953 року. Делегат XXI—XXIV-го з'їздів КПРС.

Померла 20 жовтня 1990 року. Похована в селі Боришківцях Чортківського району Тернопільської області.

Нагороди

• двічі Герой Соціалістичної Праці:
  • 4.05.1951 — за високі врожаї кукурудзи,
  • 26.02.1958 — за успіхи в розвитку сільського господарства.
• три ордени Леніна (4.05.1951, 15.12.1972, 24.12.1976)
• орден Жовтневої Революції (8.04.1971)
• орден Дружби народів (24.04.1984)
• дві медалі «За трудову доблесть» (25.12.1959, 30.04.1966)
• медалі
• 12 медалей ВВЦ і ВДНГ
• Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (25.04.1964)
• заслужений працівник сільського господарства Української РСР

Пам'ять

• На батьківщині Євгенії Долинюк встановлене бронзове погруддя, проте у 2010 році було демонтоване невідомими.^[1]

• Долинюк була автором книг:
  • «В поход за большую кукурузу» (1961),
  • «Множатся ряды мастеров кукурузоводов» (1962),
  • «Мы поколение счастливых» (1964).

• Їй присвячена книга:
  • «Солов'їний край». Повість; автор Большак В. Г.; видання: «Писатель»; тираж 30 тисяч екз.; 1962 рік.

• Про неї був знятий документальний фільм:
  • «Євгенія Долинюк» (1960, реж. Є. Григорович), Київська студія науково-популярних фільмів.

• Їй присвячена картина:
  • «Ланка двічі Героя Соціалістичної Праці Є. Долинюк» (1960, художник В. Адамкевич).