Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Доманицький Василь Миколайович
український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Васи́ль Микола́йович Домани́цький (нар. 17 (29) березня 1877 р., с. Колоди́сте (на Черкащині, тогочасна Київська губернія[1]) — 28 серпня (10 вересня) 1910 р., Аркашон (Французька республіка), похований у с. Колоди́стому) — український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор. Псевдоніми — Василь Вітер, Звенигородец, Колодянин, В. Колодянський, Василь Потребитель; криптоніми: В. Д., Д., В.Д-ий, В. Д-кий, В. Дом., В. Доман., В. Вітер, Василь Вітер, Звенигородець, Колодянин, В. Колодянський, Василь Потребитель, W. D.. Старший брат Віктора і Платона Доманицьких.
Постійний співробітник «Киевской Старины», «Літературно-наукового вісника», «Нової громади», «Записок НТШ», газет «Громадська думка», «Рада», фактичний редактор органу Української парламентської фракції у Другій Державній думі «Рідна справа — Думські вісті». Співзасновник видавництва «Вік», учень Володимира Антоновича.[1]
Редактор першого повного «Кобзаря» Тараса Шевченка (1907, 2-ге вид. — 1908, 3-тє — 1910), автор багатьох праць з історії України, редактор «Історії України-Русі» Миколи Аркаса. Організатор кооперації на Київщині та автор низки брошур з питань кооперації.
Remove ads
Життєпис
Узагальнити
Перспектива

Народився 7 (19) березня 1877 р. у с. Колодисте на Черкащині в родині священика. Родина Доманицьких мала давнє шляхетське походження та належала до гербу Любич[2][3].
Навчався у гімназії в Києві. У 1900 році закінчив історико-філологічний факультет Київського університету під проводом Володимира Антоновича. Деякий час учителював в одній із київських гімназій, був одним із організаторів видавництва «Вік». Працював у редакціях газет «Нова громада», «Громадська думка».

У 1905 за інціативи В. М. Доманицького та інших була утворена Всеукраїнська учительська спілка (ВУУС) — професійна українська організація вчителів і діячів народної освіти. Був членом Київської «Просвіти» з 1906 року.[4]
За активну діяльність був відісланий на північ: у 1907 р. переїхав до Петербурга, де видав «Кобзар», працював над першим виданням «Історії України» Аркаса, збирав матеріали до монографії Марії Маркович, довівши авторство письменниці під псевдонімом Марко Вовчок.[1]
Домігся дозволу поїхати на лікування: у 1908 р. емігрував до Царства Польського. Продовжив журналістську діяльність у м. Закопане.
«Доманицький як чоловік визначався правим характером, тихою вдачею і хоть сам хорий, появою своєю будив охоту до життя й до праці. Як учений будив великі надії не тільки силою думки, але й основним науковим підготовленням. Як популярний письменник може рівнатися з найлучшими не тільки в нас, але й за границею, як видавець був прямо незрівняним.[1]
Помер 28 серпня (10 вересня) 1910 р. у м. Аркашон (Французька республіка), лікуючи хворі легені. Похований у рідному селі.
Remove ads
Творчість
Автор праць «Піонер української етнографії (Зоріан Доленга-Ходаковський)» (1904), «Критичний розслід над творами „Кобзаря“ Шевченка» (1906), «Друкарська справа у Малоросії на початку ХІХ ст.» (1900), «Життя Тараса Шевченка» (1918) та багатьох інших.
- Окремі видання:
- Доманицький В. Критичний розслід над текстом «Кобзаря» Шевченка / Упоряд. та автор післямови В. Т. Поліщук. Репринт. відтворення вид. 1907 р. — Черкаси: Вертикаль, 2008. — 384 с.
- Доманицький В. Козаччина на переломі XVI—XVII в. (1591—1603). — Львів: Накладом Т-ва ім. Шевченка, 1905. — 171 с.
- Доманицький В. Лист до М. Коцюбинського // Листи до Михайла Коцюбинського / Упорядк. та комент. В. Мазного. — Ніжин, 2002. — Т. ІІ. — С. 161—162.
- Доманицький В. Словарик пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]. — Київ, 1906.
Remove ads
Вшанування пам'яті
- 19 березня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 140 років з дня народження Василя Доманицького (1877—1910), філолога, історика, фольклориста та бібліографа.[5]
- 8 грудня 2022 року Київська міська рада перейменувала на честь Василя Доманицького вулицю генерала Потапова в Святошинському районі міста Києва.[6]
- 22 грудня 2022 року Черкаська міська рада перейменувала провулок Енергетичний на провулок Василя Доманицького у м. Черкаси
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads