Дорогов Сергій Іванович

Сергій Іванович Дорогов (нар.. 12 вересня 1959, Щучинськ, Казахська РСР, СРСР) — радянський і російський актор театру та кіно.

Дорогов Сергій Іванович
Дата народження	12 вересня 1959(1959-09-12)[1] (65 років)
Місце народження	Щучинськ (нині Бурабайський район, Акмолинська область, Казахстан)
Громадянство	Росія
Alma mater	Воронезький державний інститут мистецтв (1987)
Професія	актор
IMDb	ID 3509367
Дорогов Сергій Іванович у Вікісховищі

Біографія

Сергій Дорогов народився в місті Щучинськ Акмолинської області (Казахська РСР). З 1966 по 1976 роки навчався в середній школі № 14 міста Рудного Кустанайської області.

Після закінчення школи служив в армії в ракетних військах і приїхав до Москви, де намагався вступати до театральних вузів^[2]. Не вступивши, влаштувався працювати на будівництві коперовщиком — працював на будівельних машинах для забивання паль в котлован при закладці фундаменту. Під час інтерв'ю кореспонденту газети «Східний округ» Сергій Дорогов згадував: «Ми будували дуже багато об'єктів по всій Москві — і в центрі, і на околицях, і платили за таку роботу дуже добре. Пам'ятаю, коли через декілька років я закінчив інститут і прийшов служити до театру, то отримував у декілька разів менше, ніж на будівництві»^[3].

З 1983 по 1987 роки Спргій Дорогов навчався у Воронезькому державному інституті мистецтв на курсі Н. В. Дубинського) за спеціальністю «Актор театру і кіно».

Кар'єра

• з 1981 по 1983 рік — Народний театр ДК ЗІЛ
• з 1988 по 1990 рік — актор Воронезького молодіжного театру
• з 1990 по 2005 рік — актор театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна, також знімався у фотосесіях для реклами мережі магазинів «Scarlett»
• з 2005 по 2007 рік — актор театру Сатири

Особисте життя

Одружений (дружина Тетяна, з якою він розписався у 2002 році). З майбутньою дружиною познайомився, коли прийшов працювати до театру «Сатирикон», де працювала і Тетяна — художником-гримером.

Має доньку Анну. Донька навчається на факультеті журналістики і працює на телеканалі «Росія-24» (художником-гримером, як і мати).

Вистави

• Антреприза «Сказ про Федота стрільця» (2007)
• Мініатюра «Забули Ви»
• «Переполох в голубнику» (2007) — Альбен — прима травесті-шоу, подруга Жоржа (Співдружність акторів Таганки)
• «Нам все ще смішно» — Чаплін («театр Сатири»)
• «Екстремадурські вбивці» (2003) — Адель (театр «Сатирикон»)
• «Гамлет» — один з свити (театр «Сатирикон»)
• «Чудовий рогоносець» — чоловік Флоренс (театр «Сатирикон»)
• «Шантеклер» (2001) — метелик
• «Слуги й сніг» — Грюндих, судовий виконавець
• «Сірано де Бержерак» (1992) — Ле-Бре (театр «Сатирикон»)
• «Уявний хворий» — батько Диафуарус (театр «Сатирикон»)
• «Лев Гурич Синичкін» — Синиця (Воронезький молодіжний театр)
• «Мистецтво лову кролика» — Ігор (Серпуховський музично-драматичний театр)
• «Шість кадрів шоу» — (ТелеТеатр)
• «Любити по-російськи»

Фільмографія

• 1982 — Червоні дзвони. Фільм 2. Я бачив народження нового світу — червоноармієць (немає в титрах)
• 1982 — Покровські ворота — пацієнт лікарні (немає в титрах)
• 1982 — Кешка і маг
• 1993 — Рипкіна любов — Директор
• 1997 — Дружок
• 1998 — Смачного
• 1998 — Твір до Дня Перемоги — бармен
• 2000 — Марш Турецького, серія «Секретна співробітниця» — Антон Плетньов
• 2001 — Шукачі — ветеринар (4, 11 і 13 серії)
• 2002 — Чоловіча робота 2
• 2003 — Росіяни амазонки 2 — Льоха
• 2003 — Невідкладна допомога — ветеринар Петро
• 2003 — Повернення Мухтара, серія «Приватні детективи»
• 2004 — На розі, у Патріарших 4 — Смоляков
• 2004 — Сліпий (Ліквідатор) — Інокентій Слєпнєв
• 2004 — Віола Тараканова. У світі злочинних пристрастей, серія «Чорт з табакерки» — Микита Соловйов
• 2004 — Далекобійники 2, серія «Боротьба за виживання» — капітан Єрьомін
• 2006 — Кадетство — батько Вероніки, першої дівчини Перепечко, китаєзнавець
• 2006 — Виклик, серія «І раб, і цар» — Єрмаков, мер міста
• 2006 — Великі дівчинки, серія 4 «Весілля дочки» — Федір
• 2006 — Формула Зеро — директор НДІ
• 2006 — Російський переклад — полковник у міністерстві оборони
• 2006 — Хто в домі господар?, Серія 90 «Тяжкий хліб моделей» — Ігор
• 2006 — Кінець світу — слідчий
• 2007 — Татусеві доньки — пацієнт Васнецова; бард
• 2007 — Кохання-зітхання — слідчий Груздєв
• 2007 — Агентство Алібі — клієнт
• 2007 — Аеропорт 2, серія «Слова і вчинки» — Толя Веселкін
• 2007 — Повернення Турецького — слідчий Антон Плетньов
• 2008 — Кінець 6-го розділу — вчитель літератури
• 2008 — Моя улюблена відьма, серії «Дивний вечерю» і «Сивина в бороду, біс у ребро» — батько Івана Столєтова
• 2008 — Тариф новорічний — дружинник
• 2008 — Крок за кроком — Андрій, пілот
• 2008 — Десантний батя — Рощин, комісар
• 2009 — Ісаєв — артист філармонії
• 2009 — Сім дружин одного холостяка (серіал)
• 2009 — Терористка Іванова — Олег Андрійович Судаков, полковник міліції
• 2010 — Точка кипіння — Василь, чоловік Тетяни
• 2011 — Вороніни — Олег (тато Свєти)
• 2011 — Товариші поліцейські, серія 19 «Ревізор. Інквізитори»- Арсеній Волжанський (лжеполковник Балієв)
• 2012 — Велика ржака — Алмазов, власник ломбарду
• 2012 — Береги — Сидорчук
• 2014 — Таємниця чотирьох принцес — стражник
• 2015 — Де живе Надія? — Аркадій Петрович Полянчиков

Телепроєкти

1. Дорога передача — скетч-шоу (2005)
2. 6 кадрів — скетч-шоу (2006—2014)
3. Нереальна історія (2011) — батько Олени Кукушкіної; Леонід Ілліч Брежнєв
4. Навколо сміху — гість (2017)