Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Акмолинська область
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Акмоли́нська область (до 1960 — Акмолінська; у 1961—1992 роках — Цілиноградська; каз. Ақмола облысы, рос. Акмолинская область) — адміністративна одиниця на півночі Казахстану. Утворена 14 жовтня 1939 року (у 1961—1965 роках входила до Цілинного краю). Центр області — місто Кокшетау.
.png)
Область межує на півночі з Північноказахстанською, на сході з Павлодарською, на півдні з Карагандинською, на південному заході і заході з Костанайською областями, у центрі з Астанинською міськрадою.
Територією області течуть річки Ішим з притоками Жабай і Терсаккан; Сілеті, Нура, Оленті. Тут знаходиться озеро Тенгіз.
Губернатор (аким) області — Єрмек Боранбаєвич Маржикпаєв.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
14 жовтня 1939 була утворена Акмолинська область з центром у місті Акмолинськ, до якої ввійшли 15 районів і 2 міста обласного значення:
- зі складу Карагандинської області
- зі складу Північноказахстанської області
- 29 травня 1940 року — створено Шортандинський район
- 5 листопада 1941 року — зі складу Карагандинської області переданий Кургальжинський район
15 березня 1944 року до складу новоствореної Кокчетавської області передано райони Арик-Балицький, Енбекшильдерський, Зерендинський, Рузаєвський, Щучинський.
- 14 вересня 1954 року — до складу Кокчетавської області відійшло місто Степняк.
- 22 жовтня 1955 року — створені Баранкульський та Кійминський райони
26 грудня 1960 року Акмолинська область була ліквідована, її райони увійшли до складу новоствореного Цілинного краю.
- 24 квітня 1961 — створено Цілиноградську область
- 24 квітня 1961—16 жовтня 1965 — область у складі Цілинного краю
- 23 листопада 1970 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
- 2 червня 1988 — до складу Цілиноградської області ввійшли Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони колишньої Тургайської області
- 17 серпня 1990 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
- 6 липня 1992 — Цілиноградську область перейменовано на Акмолинську
- 22 квітня 1997 — до складу області входять Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони скасованої Тургайської області
- 8 квітня 1999 — до складу області включені Єнбекшильдерський, Зерендинський та Щучинський райони і Кокшетауська міськрада Північноказахстанської області
- 22 квітня 1999 — центр Акмолинської області перенесено з Астани до Кокшетау
Remove ads
Природа
Область займає західну окраїну Казахської складчастої країни і прилеглі до неї рівнини. На південному заході і сході області виступають окремі невисокі пологі узгір'я й горби — залишки древніх гір. Улоговини часто заповнені мілководними солоними й прісними озерами. Крайня північно-східна частина області лежить у межах Західно-Сибірської низовини. Корисні копалини: боксити, кам'яне вугілля, сурма, залізна руда, будматеріали та ін.
Клімат різко континентальний, посушливий, зі спекою влітку й холодною малосніжною зимою. Річна сума опадів на півночі бл. 300 мм, на півдні зменшується до 200 мм і нижче.
Водами, особливо прісними, область бідна. Річки мілководні, влітку часто пересихають. Головні річки Ішим (притока Іртиша) і його притоки Терсаккан, Жабай та ін., Нура, на якій споруджено водосховище. Найбільші озера: Тенгіз (солоне) і Коргалжин (прісне).
Ґрунти — в північній частині області чорноземи, в середні частині темнокаштанові, ще південніше змінюються світлокаштановими і бурими, серед яких з'являються солонці і солончаки. Рослинність степова і, частково, напівпустельна (на півдні).
Remove ads
Господарство
Узагальнити
Перспектива
Область входить до Карагандинського економічного району. Сучасне господарство області створене за роки радянської влади. Особливо великого розвитку набуло господарство області в зв'язку з освоєнням цілинних і перелогових земель в країні. Валова продукція промисловості в 1958 році зросла порівняно з 1940 у 7 разів. Промисловість: гірничовидобувна (видобування кам'яного вугілля, бокситів, сурми), машинобудівна, харчова, деревообробна і будматеріалів. В області є машиноремонтні заводи, великий деревообробний комбінат, порцеляновий і цегельний заводи, комбінат будматеріалів, кам'яні кар'єри та ін. У Макинську спеціалізований завод, що виготовляє поршневі кільця для тракторів.
Уся посівна площа — 4727,4 тис. га (1959). У землеробстві переважають зернові — 4045,3 тис. га (1959). Провідна культура — яра пшениця (3657,4 тис. га), ячмінь (128,7 тис. га), овес (113,4 тис. га), просо (130,8 тис. га). Із технічних — соняшник (26 тис. га), льон (19,6 тис. га), кукурудза на зерно, силос і зелений корм (126,9 тис. га). Тваринництво м'ясо-молочного напряму. Велика рогата худоба (в тис. голів) — 463,3 (на 1 січня 1959), в тому числі корів — 169,4; свиней — 176,1; овець і кіз — 1021,6; коней — 70.
Розвинуті автотранспорт і повітряне сполучення.
Адміністративний устрій
Remove ads
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
Remove ads
Населення
Населення — 782995 осіб (2021; 743226 у 2009[3], 829078 у 1999, 1040381 у 1989).
Населення Акмолинської області — поліетнічне.
Національний склад населення станом на 2016 рік:
- казахи — 375162 особи (50,40 %)
- росіяни — 250069 осіб (33,59 %)
- українці — 33791 особа
- німці — 26369 осіб
- татари — 13440 осіб
- білоруси — 10434 особи
- поляки — 8016 осіб
- інгуші — 4818 осіб
- чеченці — 3254 особи
- азербайджанці — 2065 осіб
- башкири — 1921 особа
- молдовани — 1629 осіб
- корейці — 1432 особи
- вірмени — 1268 осіб
- удмурти — 1046 осіб
- мордва — 948 осіб
- марійці — 779 осіб
- інші — 7979 осіб
Українці почали поселятись на території сучасної Акмолинської області з кінця XIX століття. Найгустіше заселені північна і центральна частини області.
Remove ads
Див. також
- Нур-Султан (Астана)
- Кокшетау
- Казахстан
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads