Дорошенко Ганна Степанівна

Дорошенко Ганна Степанівна (1 червня 1954, м. Івано-Франківськ) — українська поетеса, прозаїк, педагог і громадська діячка, член Національної спілки письменників України (2001) та Національної спілки журналістів України (2003), лауреатка Педагогічної премії імені Богдана Ступарика (2007). Дружина поета Ярослава Юрійовича Дорошенка.

Дорошенко Ганна Степанівна
Діяльність	педагог, поетеса
У шлюбі з	Дорошенко Ярослав Юрійович

Життєпис

Закінчила з відзнакою філологічний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені В.Стефаника у 1975 році. Працювала директором кінотеатру імені Івана Франка.

З 1983 до 2016 року очолювала колектив загальноосвітньої школи-садка № 3. За роки її керівництва заклад неодноразово змінював свою специфіку, намагаючись, відповідно до вимог часу, працювати в рамках свого цільового призначення. У 2003 році з ініціативи директора було внесено зміни в Статут і навчальний заклад був реорганізований у загальноосвітню школу-садок І ступеня № 3^[1] з групами цілодобового перебування дітей. Основне завдання школи-садка — соціальна реабілітація і психолого-педагогічна корекція дітей з родин, які потрапили в складні життєві обставини. За час роботи в новому статусі було надано допомогу і підтримку більше ніж трьомстам сім'ям, які волею долі чи в результаті власної безвідповідальності потрапили в біду. Навіть попри всі старання педагогів, більше 50-ти батьків пішло з життя через неправильний спосіб життя. До роботи школи долучалися благодійники, завдяки яким заклад вижив у непростих економічних умовах і став рідною домівкою сотням знедолених дітей.

Громадська діяльність

Г. Дорошенко була редактором міського педагогічного видання «Кур'єр освіти», яке виходило в рамках муніципальної газети «Західний кур'єр», членом Президії міськкому профспілки працівників освіти і науки, відстоювала права освітян, виступаючи на різного роду протестних акціях, членом координаційної ради з питань профілактики правопорушень серед неповнолітніх, членом колегії управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, член правління Івано-Франківського міського об'єднання «Просвіта».

Працює на посаді методиста Івано-Франківського міського Будинку вчителя.

Творчість

Ганна Дорошенко з дитинства пише вірші. Авторка поетичних видань «Квіт щастя», «Їм шутка шлях у вічність освятила», «Білі квіти самотності», «Секрети писанкарства», «Дівчинка Оксанка — чудова писанкарка», «Чарівна птаха з Богом говорила», «Гра-загадка», «Як Тур карпатський з сонечком зустрівся», «Вічна писанка», «Як з диво-писанки творився білий світ», «Чого лишень на світі не буває», «Як писанка людей і звірів помирила», «Колискова для сонечка», «Як діва-воїн боронила світ» та інших^[2].

Упорядниця книги спогадів про професора Богдана Михайловича Ступарика «Задивлений у вічність»^[3].

Проводить велику роботу по вшануванню пам'яті свого чоловіка, репресованого українського поета, багаторічного голову Івано-Франківської організації НСПУ Я. Ю. Дорошенка (1931— 2007): упорядкувала книги спогадів про нього «Летять у спомини літа» та ювілейний сонетарій «На толоці одвічних таємниць» до 80-ї річниці від дня народження поета^{[4] [5]}, бере участь в урочистостях з нагоди вручення міської літературної премії імені Ярослава Дорошенка^[6].

Авторка численних передмов до літературно-мистецьких видань. Твори письменниці друкувалися в колективних збірниках, в періодичній пресі. Публікує в ЗМІ статті як журналістка і педагог, має свої авторські сторінки і рубрики. Готує сценарії масштабних загальноміських свят. З часу відновлення міського об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» організувала і провела багато літературно-мистецьких вечорів для своїх колег-літераторів, заходів просвітницько-виховного характеру для освітян та молоді міста.

2019 року в Літературному музеї Прикарпаття відбулось відкриття виставки «Дорогою добра і любові» до ювілею Ганни Дорошенко^[7].

Твори

• «Квіт щастя»
• «Їм шутка шлях у вічність освятила»
• «Білі квіти самотності»
• «Секрети писанкарства»
• «Дівчинка Оксанка — чудова писанкарка»
• «Чарівна птаха з Богом говорила»
• «Гра-загадка»
• «Як Тур карпатський з сонечком зустрівся»
• «Вічна писанка»
• «Як з диво-писанки творився білий світ»
• «Чого лишень на світі не буває»
• «Як писанка людей і звірів помирила»
• «Колискова для сонечка»
• «Як діва-воїн боронила світ»
• Задивлений у вічність: Спогади про Людину, Патріота, Вченого
• «На толоці одвічних таємниць»

Нагороди

Нагороджена грамотами Івано-Франківського міського та обласного управлінь освіти і науки, подяками міського голови, грамотою ЦК профспілки працівників освіти і науки, просвітянськими грамотами, лауреатка педагогічної премії ім. Б. Ступарика.

Див. також

• Ступарик Богдан Михайлович
• Лауреати педагогічної премії імені Богдана Ступарика