Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Друль Орест Романович

український журналіст, редактор, громадський діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Друль Орест Романович
Remove ads

Орест Романович Друль (нар. 12 травня 1960) — український громадський діяч, журналіст, публіцист, політолог, аналітик, шеф-редактор Інтернет-проєкту «Західна аналітична група», головний редактор Інтернет-газети «Збруч». Заступник голови Політради Української Галицької партії[2]. Мешкає у Львові.

Коротка інформація Орест Друль, Орест Романович Друль ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

1987—1990 — член редакції й один із авторів самвидавного альманаху «Євшан-зілля» (Львів).

1989—1990 — співпрацював із редакцією самвидавної газети «Поступ» (Львів).

Початок 1990-х рр. — один із авторів тижневика «Post-Поступ» (Львів), автор публікацій з економічної тематики.

1997—2006 — виконавчий директор Фонду розвитку Львівщини й Інституту розвитку міста (Львів).

1998—2002 — депутат Львівської міської ради.

1998—2002 — шеф-редактор газети «Поступ» (Львів).

2000 — після того, як у центрі Львова двоє етнічних росіян після дискусії на тему музичних смаків завдала тілесних ушкоджень, несумісних з життям, відомому українському композитору Ігорю Білозору, О.Друль ініціював у ЛМР ухвалення рішення про обмеження використання російської низькопробної попси у закладах торгівлі та громадського харчування Львова[3].

2004—2005 — головний редактор журналу «Місто. Поліс» та польськомовного журналу «Ukraїna».

2006—2007 — стратегічний директор Центру муніципального розвитку (Львів)[4].

2007 — шеф-редактор експериментальних проектів телекомпанії ТЕТ[5].

2007 — кандидат у народні депутати України за списком блоку «Наша Україна» — «Народна Самооборона» (№ 101), політтехнолог «Народної Самооборони»[5].

Учасник «Зарваницької ініціативи» й Унівської групи.

2012 — один із засновників Несторівської групи.

Remove ads

Погляди

Орест Друль належить до напряму, представники якого наголошують на взаємному вибаченні та прощенні між українцями й поляками. У цьому дискурсі події на Волині 1943 року розглядаються як спільна трагедія двох народів та як злочин, що несе відповідальність радше історичним обставинам, ніж сучасним поколінням[6].

В 2012-му році Орест Друль активно аналізував відмінності у смисловому навантаженні термінів, якими позначаються трагічні події новітньої історії українців і поляків. Він звертав увагу на те, що використання різних визначень суттєво впливає на сприйняття минулого: у польському дискурсі події кінця 1930-х років описуються абстрактним і відстороненим словом «пацифікація», тоді як український досвід фіксується у більш емоційно забарвленому означенні «різня на Волині». На думку Друля, це демонструє силу впливу мови у формуванні колективної пам’яті. Водночас він вважає, що українці не повинні тримати образу на поляків і приписувати їм колективну відповідальність за злочини минулого, оскільки в умовах тогочасних протистоянь жорсткі методи боротьби сприймалися як майже неминучі[7].

Remove ads

Тексти

Публіцистика

Політологія

Етнологія

Економіка

Франкознавство

Мовознавство

Філософія

Інтерв'ю

Remove ads

Примітки

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads