Дріада восьмипелюсткова

Дріа́да восьмипелюстко́ва, або дріяда гірська^[1] (Dryas octopetala) — вид рослин родини розових (Rosaceae). Аркто-альпійський реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом, поширений у Північній Євразії та Північній Америці. Вид занесений до Червоної книги України. Формація дріади восьмипелюсткової занесена до Зеленої книги України. Декоративна, протиерозійна рослина.^[2][3][4]

? Дріада восьмипелюсткова
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Вищі рослини (Streptophyta) Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Евдикоти Підклас: Розиди (Rosids) Порядок: Розоцвіті (Rosales) Родина: Розові (Rosaceae) Підродина: Дріадові (Dryadoideae) Рід: Дріада (Dryas) Вид: Дріада восьмипелюсткова
Біноміальна назва
Dryas octopetala L., 1753
Посилання
Вікісховище: Dryas octopetala EOL: 229668 IPNI: 724675-1 ITIS: 24619 NCBI: 57948 The Plant List: rjp-26

Етимологія

Назва роду походить з грецької міфології. Дріадами називали німф, які піклувались про дерева і кущі.

Опис

Вічнозелений кореневищний напівкущик, 2—10 см заввишки, із сланким розгалуженим стеблом (хамефіт). Листки шкірясті, зверху блискучі, зісподу густо волохато-опушені, цельні, яйцеподібно-еліптичні, по краях великозарубчасті, 2—5 см завдовжки. Квітки поодинокі, діаметром до 3,5 см, з 8 білими пелюстками, 0,8—1,5 см завдовжки, на довгих квітконіжках. Зовнішня чашечка відсутня. Приквітки волохато-опушені, з домішкою чорнувато-червоних залозок. Тичинки і маточки у великій кількості. Маточки розташовані на опуклому квітколожі. Плодики горішкоподібні сім'янки, 2,5—4 мм завдовжки, на верхівці переходять у видовжений (до 15—20 мм) пірчасто-волосистий залишок стовпчика маточки.^[2][3][5][6]

Поширення

Циркумполярний вид. Ареал охоплює арктичну та субарктичну частини Західної Євразії, гори Західної, Центральної та Південної Європи (ексклави на рівнині): Піренеї, Альпи, Апенніни, Балкани, Карпати. У Північній Америці та Східній Азії цей видовий комплекс представлений окремими видами та підвидами.^[3][5][6][7]

В Україні зустрічається тільки в Карпатах на вершині гори Близниці хребтів Свидовець та Чорногора (Закарпатська та Івано-Франківська області).^[2][3][5]

Життєвий цикл

Цвіте в липні. Плодоносить у серпні. Розмножується вегетативно та насінням.^[2][3][5][6]

Екологія

Формація дріади восьмипелюсткової

Психрофіт Мезофіт. Зростає на високогірних альпійських луках, кам'янистих схилах, вапнякових та пісковикових скелях у субальпійському та альпійському поясах гір (1750—2000 м н. р. м.). Віддає перевагу крутим (40—70°) північним кам'янистим схилам, скельним уступам і карнизам із слаборозвинутими торф'яними помірно-кислими і помірно-вологими ґрунтами на вапнякових та вапняково-силікатних породах. Зростає також на галечниках.^{[2][3][5][6][7][4]}

Популяції нечисельні, невеликі за розміром, поодинокі, але завдяки сланкому стеблу мають велику щільність. До природних причин низької чисельності популяції слід віднести диз'юнктивність ареалу виду та умови його зростання (високогір'я).^[3]

При сприятливих умовах здатна утворювати чисті та мішані рослинні асоціації зі своїм домінуванням, які відносять до формації дріади восьмипелюсткової (Dryadeta octopetalae): восьмипелюстководріадова чиста; баумгартеновероніково-восьмипелюстководріадова; мохово-восьмипелюстководріадова^[4].

Трав'яно-чагарничковий ярус мішаних асоціацій невисокий (10—15 см), флористично багатий та густий (80—100 %). Його формує дріада восьмипелюсткова (60—90 %) за участю костриць карпатської та лежачої, дзвоників альпійських, осоки вічнозеленої, чорниці, лохини, брусниці, сеслерії голубуватої, вероніки Баумґартена. У складі угруповань зростає низка рідкісних альпійських видів з високим ступенем трапляння, зокрема астрагал Крайни, анемона нарцизоцвіта, бартсія альпійська, ломикамінь волотистий. Мохово-лишайниковий ярус добре виражений, його формують дикран мітлоподібний, плевроцій Шребера, гілокомій блискучий, тортела скручена, ритидіадельф трикутний, цетрарія ісландська та ін.^[4].

Охорона

Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: зникаючий). Формація дріади восьмипелюсткової (Dryadeta octopetalae) занесена до Зеленої книги України. Категорія охорони 2 (угруповання з рідкісним типом асоційованості домінуючих видів, в яких домінант є диз'юнктивноареальним реліктом, занесеним до Червоної книги України). Статус охорони: рідкісні угруповання (характеризуються низьким ступенем трапляння і займають незначні площі)^[3][4].

Для збереження природних популяцій виду необхідно заборонити порушення умов їх місцезростання, випасання там худоби та збір рослин^[3].

В Україні рослина охороняється в Карпатському біосферному заповіднику та в Карпатському національному природному парку^[3][4].

Значення

Дріада восьмипелюсткова представляє наукове значення як аркто-альпійський гляціальний реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом. Крім того, вона може слугувати біоіндикатором змін природного середовища, а її пилок — палеоботанічним індикатором кліматичних змін у плейстоцені — ранньому голоцені.^[3]

Рослина має естетичну цінність — є окрасою високогір'я Українських Карпат. На гірських схилах виконує протиерозійну функцію. Завдяки своїй декоративності широко використовується в садівництві для вирощування на альпійських гірках.^[3]

Див. також

• Дріада (рослина)