Дьомка Микола Герасимович

Мико́ла Гера́симович Дьо́мка (1879 , Будки, Вілейський повіт, Віленська губернія, Російська імперія  — не пізніше лютий 1944 ) — український державний діяч, залізничник. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (з 1938).

Дьомка Микола Герасимович
Народився	1879  Будки, Вілейський повіт, Віленська губернія, Російська імперія
Помер	не пізніше лютий 1944
Країна	Російська імперія  Російська республіка  УНР  Українська Держава  Українська СРР  СРСР
Діяльність	залізничник, політик
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія	КПРС

Біографія

Народився 1879(1879) року в родині білоруського селянина-бідняка в селі Будки, тепер Вілейський район, Мінська область, Білорусь. Закінчив церковноприходську школу в селі Вороничі. З чотирнадцятирічного віку наймитував, працював у сільському господарстві.

З 1898 року — лопатник на руднику «Дубова балка» Кривого Рогу Катеринославської губернії. Через півтора місяця перейшов працювати в хімічну лабораторію, потім був теслярем на руднику Перрі «Новоросійського товариства».

З 1901 по 1904 рік — чорнороб, робітник ковальського цеху, помічник слюсаря головних майстерень Катерининської залізниці міста Катеринослава. З 1904 по 1906 рік — слюсар паровозного депо станції Долгинцеве Катеринославської губернії. У 1905 році брав активну участь в страйку залізничників Катеринославщини.

З 1906 по 1912 рік — помічник машиніста паровозного депо станції Долгинцеве Катеринославської губернії. У 1909 році склав іспит на машиніста паровоза.

З 1912 по 1921 рік — машиніст паровозного депо станції П'ятихатки Катеринославської губернії. З 1919 року також був інструктором із просування оперативних вантажів. З 1921 по 1926 рік працював комірником матеріального складу станції П'ятихатки.

Член РКП(б) з 1925 року.

З 1926 по 1931 рік — черговий по паровозному депо станції П'ятихатки. Обирався головою П'ятихатського вузлового комітету профспілки залізничників.

З 1931 року — машиніст-інструктор паровозного депо станції П'ятихатки Дніпропетровської області. Був ініціатором руху машиністів-водіїв великовагових поїздів. Обирався членом партійного комітету депо станції П'ятихатки.

26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по П'ятихатській виборчій окрузі № 189 Дніпропетровської області.

Помер не пізніше лютого 1944 року^[1].

Нагороди та відзнаки

• значок «Ударник сталінського призову» (1936)