Дяченко Валентина Олексіївна

Валентина Олексіївна Дяче́нко (нар. 20 грудня 1931, Селидове) — українська скульпторка; членкиня Спілки художників України з 1963 року.

Дяченко Валентина Олексіївна
Народилася	20 грудня 1931(1931-12-20) (93 роки)  Селидівка, Донецька область, Українська СРР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Київський державний художній інститут (1959)
Вчителі	Вронський Макар Кіндратович, Гельман Макс Ісайович, Олійник Олексій Прокопович, Шаповал Іван Павлович і Макогон Іван Васильович
Членство	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Дяченко Ілля Олександрович
Діти	Дяченко Олександр Ілліч і Дяченко-Цах Оксана Іллівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Дяченко.

Біографія

Народилася 20 грудня 1931 року в селі Селидовому (тепер місто Донецької області, Україна). У 1959 році закінчила Київський художній інститут (викладачі Макар Вронський, Макс Гельман, Олексій Олійник, Іван Шаповал, Іван Макогон).

Жила у Києві в будинку на вулиці Героїв Севастополя № 17 в, квартира 69, потім в будинку на проспекті Космонавта Комарова № 12, квартира 4^[1].

Дружина скульптора Іллі Дяченка, мати скульптора Олександра Дяченка та графіка Оксани Дяченко-Цах.

Творчість

Погруддя Лесі Українки у Новограді-Водинському Погруддя Лесі Українки у Новограді-Водинському

Пам'ятник у Кропивницькому

меморіальна дошка Надії Федутенко

Працювала в галузі станкової, декоративної та монументальної скульптури. Твори виконані у бронзі, мармурі, дереві. Серед робіт:

станкова скульптура

• «Свинарка» (1960);
• «Катерина» (1961, гіпс тонований; Національний музей Тараса Шевченка);
• «На водопої» (1961, гіпс тонований);
• «На току» (1963);
• «Наймичка» (1964);
• «Рекрут» (1964);
• «Рік 1944» (1964, у співавторстві з Іллею Дяченком);
• «Медсестра» (1965, гіпс тонований);
• «Ранок» (1966);
• «Серпень» (1967, склоцемент);
• «Материнство» (1968, склоцемент);
• «Сон» (1968);
• «Вірші» (1969, оргскло);
• «Мати з дитиною» (1970, оргскло);
• «Марія» (1970);
• «Колискова» (1973);
• «Лілея» (1977);
• «Якутка» (1979);
• «Дівчина» (1996);
• «Купіль» (2003);

монументальна скульптура

• погруддя Лесі Українки в місті Новограді-Волинському (1971);
• надгробок Агати Турчинської на Байковому кладовищі в Києві (1975);
• героям громадянської та німецько-радянської воєн у Кропивницькому (1977, у співавторстві)^[2];
• погруддя двічі Героя Соціалістичної Праці Григорія Ткачука в селі Лісоводах Хмельницької області (1980);
• меморіальна дошка льотчиці Надії Федутенко у Києві на будинку по вулиці Микільсько-Ботанічній № 17/4 (1986)^[2];
• погруддя Тараса Шевченка у селі Юшківцях Вінницької області (1989, у співавторстві з Іллею Дяченком).

Брала участь у всеукраїнськиї виставках з 1960 року, всесоюзних з 1961 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1984 і 2004 роках.