Дієго де Торрес-і-Вільярроель

Дієго де Торрес-і-Вільярроель (18 червня 1694, Саламанка — 19 червня 1770 там же) — іспанський письменник, представник пізнього бароко.

Дієго де Торрес-і-Вільярроель
ісп. Diego de Torres Villarroel
Народився	червень 1694[1] або червень 1693  Саламанка, Кастильська Корона
Помер	19 червня 1770(1770-06-19)[2]  Саламанка, Іспанія Бурбонів
Країна	Іспанія
Діяльність	письменник, математик, поет, драматург, лікар, професор, прозаїк-романіст
Alma mater	Саламанкський університет
Заклад	Саламанкський університет
Знання мов	іспанська[2][3] і Леонська
Мова творів	Леонська
Дієго де Торрес-і-Вільярроель у Вікісховищі

Із життєпису

Син власника книжкової крамниці при Саламанкському університеті. У 1715 році прибув до Мадрида, підробляв різними заняттями, аж до вуличного торговця. Після одної з пригод був змушений переховуватися в Португалії (1726—1734). Повернувшись, розпочав написання і видання календарів, альманахів, сонників, книг по магії і окультизму. Захоплювався прогнозами, здобув репутацію чаклуна, був надзвичайно популярний серед населення Саламанки і вхожий в найвищі кола саламанкської знаті, іспанського суспільства.

Викладав на кафедрі математики в університеті. У 1745 році прийняв священицький сан.

У 1742 році розпочав публікацію своєї мальовничої, повної авантюр і вигадок автобіографії (закінчено 1751), що швидше нагадує шахрайський роман. У 1752-му почало друкуватися 15-томне зібрання його творів, видане за передплатою (на видання підписався король Фердинанд VI і більшість придворних).

В останні роки був близький до герцогині Альба, жив і помер у її палаці Монтеррей.