Егілль Скаллагрімссон

Егілль Скаллагрімссон (ісл. Egill Skallagrímsson / Еїтш Скатлаґрімсон; бл. 910 — бл. 990) — великий ісландський скальд, чиє життя описано в «Сазі про Егілля» (вважають, що її написали близько 1220 року). Згідно із сагою, скальд безстрашно боровся з королями Норвегії Гаральдом Прекрасноволосим та Ейріком Кривавою Сокирою, здійснював воїнські подвиги і був вірний друзям, гаряче любив сина. Разом з тим, він був бридким, скупим, ярим, сіяв чвари заради забави.

Егілль Скаллагрімссон
Егілль Скаллаґріммсон, мініатюра з рукописної книги 17 ст.
Народився	910  Ісландія
Помер	990  Мосфельсбаїр, Ісландська Вільна держава
Країна	Ісландія[1]
Діяльність	мандрівник-дослідник, Берсерк, Скальди, письменник
Знання мов	ісландська і давньоскандинавська
Magnum opus	Пісня про Арінбьйорна, Höfuðlausnd і Sonatorrekd
Рід	Myramänd
Батько	Skalla-Grímrd
Діти	Þorsteinn Egilssond
Медіафайли у Вікісховищі

Приклад поезії

• Перший вірш Егілля («Сага про Егілля», гл. 40)

Þat mælti mín móðir,

at mér skyldi kaupa

fley ok fagrar árar,

fara á brott með víkingum,

standa upp í stafni,

stýra dýrum knerri,

halda svá til hafnar

höggva mann ok annan.

Так говорила моя мати,

Що для мене вони куплять

човен і гарні весла,

щоб вийти з вікінгами,

та стати за кермо,

щоб керувати милим судном,

та тримати курс на гавань,

щоб порубати багато ворогів.