Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ейдельман Тамара Натанівна

російський педагог, історик, письменниця, перекладачка, радіоведуча і блогер; Заслужений вчитель Російської Федерації (2003) З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Ейдельман Тамара Натанівна
Remove ads

Тамара Натанівна Ейдельман (нар. 15 грудня 1959, Москва, РРФСР, СРСР) російський педагог, історик, письменниця, перекладачка, радіоведуча і блогер. Відмінник народної освіти РРФСР. Заслужений вчитель Російської Федерації (2003)[2].

Коротка інформація Ейдельман Тамара Натанівна, рос. Эйдельман Тамара Натановна ...

Авторка статей з історії і педагогіки[3], член правління Міжрегіональної громадської організації «Об'єднання викладачів історії»[4].

Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Ранні роки та сім'я

Народилася в 1959 році в сім'ї істориків Натана Яковича Ейдельмана та Елеонори Олександрівни Павлюченко[5] . Дід (по батьковій лінії) — театрознавець, журналіст і публіцист Яків Наумович Ейдельман[6].

1981 року закінчила історичний факультет Московського державного університету імені Ломоносова за спеціальністю «історик, учитель зі знанням іноземної мови».

Чоловік — письменник і журналіст Петро Алешковський. Дочка — Ганна Алешковська[7][8], син — громадський діяч Митя Алешковський (нар. 4 березня 1985), онука — Катерина Алешковська[9].

Викладацька та медійна діяльність

З 1986 по 2021 рік працювала в школі № 67 міста Москви вчителькою історії та суспільствознавства, пізніше на посаді завідувачки кафедри історії[10].

Авторка низки статей з проблем викладання в «Російському журналі»[11], бюлетені «Єврокліо», «Шкільному огляді»[12], брала участь у TED Talks.

Вела тематичні передачі «Книги нашого дитинства»[13], «Умовний спосіб» та «Долі книг» на радіостанціях «Маяк», «Голос Росії» та «Радіо Росії-Культура»[14].

Автор та лектор циклу лекцій з історії та суспільствознавства у Школі «Пряма мова»[15].

Автор та лектор циклу дитячих аудіо-курсів з історії для Радіо Arzamas[16].

Викладачка циклу лекцій з історії Росії початку 19 століття на платформі InternetUrok.ru[17].

З 2012 веде блог на сайті «Ехо Москви». З 2015 року перебуває в складі опікунської ради фонду «Русь Сидяча»[18].

У жовтні 2019 року створила канал «Уроки історії з Тамарою Ейдельман» на YouTube, де регулярно викладаються відео, в яких як оповідачка Тамара розмірковує на різні історичні теми. Станом на березень 2022 року відеоблог має понад 500 тисяч підписників, а сумарні перегляди відео досягли 35 мільйонів[19].

З 2020 року — колумністка інтернет видання The Insider[20].

У квітні 2021 року представила в «Єльцин-центрі» авторський цикл «Проти течії: історія громадянських конфліктів», присвячений мирній боротьбі людей за свої права, у тому числі безкровній зміні тоталітарної влади у низці європейських країн у ХХ столітті[21].

Також у квітні 2021 року Ейдельман написала відкритий лист, у якому просила московське представництво «Лікарів без кордонів» допомогти Олексію Навальному, який перебував у виправній колонії в Покрові. Приблизно дві тисячі людей підписали цей лист. Пізніше Ейдельман була викликана в поліцію у зв'язку з постом у соцмережі[22].

В 2022 році засудила російське вторгнення в Україну та покинула Росію[23]. 9 вересня 2022 року мін'юст РФ вніс до реєстру фізичних осіб-іноземних агентів історика Тамару Ейдельман[24].

Remove ads

Праці

Книжки

  • Тамара Натановна Эйдельман.  — Пешком в историю, 2016. — 72 с. — (История России) — ISBN 978-5-905474-48-4. Архівовано з джерела 18 березня 2022
  • Тамара Натановна Эйдельман. Николай II. — Рипол-Классик, 2017. — 40 с. — (Русские государи. Романовы) — ISBN 978-5-386-08302-1.
  • Тамара Натановна Эйдельман.  — Izdatelʹstvo Individuum, 2018. — 214 с. — ISBN 978-5-6040721-4-1. Архівовано з джерела 18 березня 2022
  • Тамара Натановна Эйдельман. 20 загадок русской истории. — Пешком в историю, 2019. — 132 с. — ISBN 978-5-906994-38-7.
  • Тамара Натановна Эйдельман, Екатерина Бунтман. Бородинская битва. 1812. — Лабиринт, 2019. — 26 с. — (Детская художественная литература) — ISBN 978-5-9287-2385-9.
  • під ред. Натальи Нарциссовой. Право на життя: Історія смертної кари— Альпіна Нон-фікшн, 2022. — 400 с. ISBN 978-5-00139-585-0.

Статті та публікації

Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads