Ектор Енріке

Ектор Енріке (ісп. Héctor Enrique, нар. 26 квітня 1962, Ланус) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ектор Енріке
Особисті дані
Повне ім'я	Ектор Адольфо Енріке
Народження	26 квітня 1962(1962-04-26) (63 роки)
	Ланус, Аргентина
Зріст	172 см
Вага	72 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1981–1982 «Ланус»  ? (?) 1983–1990 «Рівер Плейт» 134 (7) 1990–1991 «Депортіво Еспаньйол» 22 (3) 1991–1993 «Ланус» 60 (12) 1995 «Тосу Фьючерс»  ? (?) 1996–1997 «ФПІ Хамамацу» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1986–1989 Аргентина 11 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2009–2010 Аргентина (помічник) 2011–2012 «Аль-Васл» (помічник)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Рівер Плейт», а також національну збірну Аргентини. У складі збірної — чемпіон світу.

Клубна кар'єра

Почав свою кар'єру 1981 року в команді другого дивізіону «Ланус», в 1983 перейшов в «Рівер Плейт», в якому провів вісім сезонів, взявши участь у 134 матчах чемпіонату. Його «золотим роком» був 1986, коли він виборов титул чемпіона Аргентини, ставав володарем Кубка Лібертадорес та володарем Міжконтинентального кубка.

Згодом з 1990 року грав за «Депортіво Еспаньйол» та «Ланус», після чого відправився до Японії, виступаючи за клуби «Тосу Фьючерс» та «ФПІ Хамамацу», де і завершив кар'єру.

Виступи за збірну

1986 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року в Мексиці, здобувши того року титул чемпіона світу. Енріке був останнім футболістом, який торкнувся м'яча на половині поля збірної Аргентини, до того, як м'яч опинився у Дієго Марадони, що забив гол, який згодом став відомий як «Гол століття». Після гри він жартома сказав, що його пас був настільки хороший, що Дієго Марадоні важко було не забити^[1][2]. Цей жарт став популярним в Аргентині, його часто згадують гравці, які беруть участь у відомих голах^[3][4].

Через три роки Енріке був учасником розіграшу Кубка Америки 1989 року в Бразилії, на якому команда здобула бронзові нагороди, проте наступного року серйозна травма коліна не дала йому зіграти на чемпіонаті світу 1990 року^[5].

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 11 матчів.

Кар'єра тренера

2009 року розпочав тренерську кар'єру, увійшовши до тренерського штабу Дієго Марадони у збірній Аргентини і був його помічником на чемпіонаті світу 2010 року.

Згодом, з 2011 по 2012 рік, також як помічник Марадони, працював асистентом в еміратському клубі «Аль-Васл».

Особисте життя

Преса і вболівальники прозвали його «Ель-Негро».

Має молодшого брата Карлоса Енріке, який також був футболістом і виступав за «Ланус», «Рівер Плейт» та національну збірну Аргентини, ставши володарем Кубка Америки 1991 року.

Титули і досягнення

• Чемпіон Аргентини (1):

«Рівер Плейт»: 1985/86

• Володар Кубка Лібертадорес (1):

«Рівер Плейт»: 1986

• Володар Міжконтинентального кубка (1):

«Рівер Плейт»: 1986

• Чемпіон світу (1):

Аргентина: 1986

• Бронзовий призер Кубка Америки (1):

Аргентина: 1989