Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Еліо Джермано
італійський актор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Е́ліо Джерма́но (італ. Elio Germano; 25 вересня 1980, Рим, Італія) — італійський актор та театральний режисер.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Еліо Джермано народився 25 вересня 1980 року в Римі. Уперше потрапив на знімальний майданчик, коли йому було 13 років. Режисери Франческо Кастеллано і Джузеппе Моччиа дали Еліо головну роль Андреа в комедії «Ти зламав тата» (італ. Ci hai rotto papà).[4] У 18 років він знявся в серіалі «Сімейний лікар» (1998), а в 19 отримав одну з провідних ролей в молодіжних комедіях «Солодкий як мед» та «Усе небо в одній кімнаті» (обидва 2009).
У 20 років Еліо Джермано працював на одному знімальному майданчику із Серджіо Кастеллітто в біографічному телефільмі «Падре Піо» (2000), де грав роль героя Кастеллітто Франческо Форджоне в молодому віці. У наступному своєму фільмі ― «Нечесна конкуренція» (2001) ― він знімався з Жераром Депардьє. Історія взаємовідносин двох торговців за часів нацистської окупації Франції мала успіх, отримавши головний приз Московського кінофестивалю.
У 2003 році в біографічному фільмі «Феррарі» Еліо Джермано втілив роль знаменитого конструктора і підприємця Енцо Феррарі у 18-річному віці, роль якого дорослого зіграв Серджіо Кастеллітто.
Найбільшу увагу Джермано привернув до себе в 2005 році, зігравши в телевізійному трилері Даріо Ардженто «Вам подобається Хічкок?» прихильника Гічкока студента Джуліо, який розплутує детективну історію. Після цієї роботи Джермано зіграв у стрічці Абеля Феррари «Марія» (2005) з Жульєт Бінош у головній ролі, в драмі Луки Гуаданьїно «Мелісса: Інтимний щоденник» (2005) з Марією Вальверде та «Кримінальному романі» (2005) Мікеле Плачідо.
Прорив у аксторській кар'єрі Еліо Джермано стався в 2007 році, коли Даніеле Лукетті зняв його в головній ролі в драмі «Мій брат — єдина дитина в сім'ї». За цю роботу Джермано отримав низку професійних кінонагород, зокрема італійську національну кінопремію «Давид ді Донателло» в категорії «Найкращий актор», та став популярним актором в Італії. Наступні роботи прославили Еліо за межами країни: «Полеглі герої» (2007) з Ірен Жакоб, «Як велів Бог» (2008) Габріеле Сальватореса, «Дев'ять» (2009) Роба Маршалла.
У 2010 році Еліо Джермано втілив одну зі своїх найкращих ролей: у стрічці «Наше життя» він зіграв робітника, що протистоїть життєвій несправедливості. За цю роль актор був удостоєний премії за найкращу чоловічу роль на 63-му Каннському міжнародному кінофестивалі, премії «Давид ді Донателло» та ще низку кінопремій.
У 2012 році Джермано зіграв у тріумфальному фільмі Ферзана Озпетека «Чудова присутність», де втілив роль привабливого актора-гея, який виявив в новому будинку привидів знаменитих колег минулого століття.[5]
2015 року на екрани вийшов трилер за романом Себастьяна Жапрізо «Дама в окулярах із рушницею в авто» французького режисера Жоанна Сфара, в якому Джермано зіграв одну з головних ролей.
У 2017 році в драмі режисера Джанні Амеліо «Ніжність» Еліо Джермано зіграв роль Фабіо,[6] за яку у 2018 році був номінований як найкращий актор другого плану на премію «Давид ді Донателло».[7][8]
Remove ads
Фільмографія
Remove ads
Нагороди та номінації

Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads