Еміль Вейр

Еміль Вейр (чеськ. Emil Weyr; нім. Emil Weyr; нар. 31 серпня 1848, Прага — 25 січня 1894, Відень) — чеський математик, який працював у галузі геометрії.

Еміль Вейр
Народився	31 серпня 1848(1848-08-31)[1][2] або 1 вересня 1848(1848-09-01)[3][4]  Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[3][2][4]
Помер	25 січня 1894(1894-01-25)[5][1][…] (45 років)  Відень, Австро-Угорщина
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Чеський технічний університет Лейпцизький університет[6] Карлів університет[6]
Галузь	математика, геометрія[3] і перекладацтво[d][3]
Заклад	Віденський університет
Науковий керівник	Карл Готфрід Нейман[6], Wilhelm Scheibnerd і Вільгельм Фідлерd[6]
Аспіранти, докторанти	Gustav Kohnd[6] Вільгельм Віртінгер[6] Alfred Tauberd[6] Роберт Даублебски фон Штернек[6] Karl Cardad Robert Daublebsky von Sterneck der Jüngered[6]
Членство	Леопольдина
Батько	František Weyrd
Брати, сестри	Eduard Weyrd
Діти	František Weyrd
Еміль Вейр у Вікісховищі

Життєпис

Еміль був сином Франца Вейра, який народився в Наході в 1820 році і був учителем математики в школі в Празі з 1855 року; його іншим сином був Едуард Вейр. Він відвідував середню школу, де викладав його батько, а потім навчався з 1865 по 1868 рік у Богемській політехніці, де отримав докторський ступінь у 1870 році під керівництвом Отто Вільгельма Фідлера. Потім він став приват-доцентом у Карловому університеті в Празі, а в 1875 році став професором у Віденському університеті.

Основні результати

Разом зі своїм братом він був одним із провідних представників австрійської геометричної школи і зробив значний внесок у поширення геометричного вчення в Австрії. Він опублікував близько 300 робіт, у тому числі «Елементи проективної геометрії» та «Про геометрію стародавніх єгиптян».

Разом із Густавом фон Ешеріхом він заснував щомісячний журнал з математики та фізики.

Основні праці

• Weyr Über die Geometrie der Ägypter, Vortrag Akad. Wiss. Wien 1884 (Projekt Gutenberg).
• Constantin von Wurzbach: Weyr, Emil. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 55. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1887, S. 203–205 (Digitalisat).
• Gustav von Escherich: Weyr, Emil. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 42, Duncker & Humblot, Leipzig 1897, S. 283 f.