Енріке Карріон

Енрі́ке Карріо́н Оліва́рес (ісп. Enrique Carrión Olivares; 11 жовтня 1967, Сантьяго-де-Куба) — кубинський боксер, призер чемпіонатів світу, чемпіон Панамериканських ігор і Ігор Центральної Америки і Карибського басейну..

Енріке Карріон
Загальна інформація
Громадянство	Куба
Народження	11 жовтня 1967(1967-10-11) (58 років) Сантьяго-де-Куба
Вагова категорія	легша напівлегка

Спортивні медалі
Чемпіонати світу
Золото	Москва 1989	до 54 кг
Срібло	Сідней 1991	до 54 кг
Срібло	Тампере 1993	до 57 кг
Панамериканські ігри
Золото	Гавана 1991	до 54 кг
Ігри Центральної Америки і Карибського басейну
Золото	Понсе 1993	до 57 кг
Золото	Маракайбо 1998	до 57 кг
Кубок світу з боксу
Золото	Бомбей 1990	до 54 кг
Золото	Пекін 1998	до 54 кг
Ігри доброї волі
Срібло	Санкт-Петербург 1994	до 54 кг

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Карріон, а друге (материне) прізвище Оліварес.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карріон.

Аматорська кар'єра

1985 року Енріке Карріон увійшов до складу збірної Куби, беручи участь в різноманітних турнірах.

1989 року Карріон тріумфально виступив на чемпіонаті світу в Москві в легшій вазі.

• В 1/16 переміг Бенджаміна Фалькона (Мексика) — 32-1
• В 1/8 переміг Кацуокі Матусіма (Японія) — 28-2
• В 1/4 переміг Адріана Маркута (Румунія) — 35-12
• В півфіналі переміг Лі Йон Хо (Південна Корея) — 11-6
• В фіналі переміг Серафіма Тодорова (Болгарія) — 19-12

На Кубку світу 1990 переміг чотирьох суперників, серед них Серафіма Тодорова (Болгарія) у фіналі, і завоював золоту медаль.

1991 року Карріон став чемпіоном Панамериканських ігор, що проходили в Гавані, а на чемпіонаті світу дійшов до фіналу, але на цей раз, здолавши в чвертьфіналі Вейна Маккалоу (Ірландія) — 19-14 і в півфіналі Рі Кван Сік (Північна Корея) — 25-11, у фіналі програв Серафіму Тодорову — 5-25.

Енріке Карріон не потрапив до заявки збірної Куби на Олімпійські ігри 1992. Перевагу перед ним віддали молодому Хоелю Касамайору, що став олімпійським чемпіоном.

Після цього Карріон піднявся в напівлегку вагу і на чемпіонаті світу 1993 дійшов до фіналу. У півфіналі він переміг Рамаза Паліані (Грузія) — 5-3, а в фіналі знов програв Серафіму Тодорову — 6-11.

Восени 1993 року Карріон став чемпіоном Ігор Центральної Америки і Карибського басейну.

1994 року зайняв друге місце на Іграх доброї волі.

Карріон не потрапив до заявки збірної Куби на Олімпійські ігри 1996.

1998 року досяг останніх значних успіхів — у червні на Кубку світу 1998 переміг Булата Жумаділова (Казахстан), Тімофея Скрябіна (Молдова) та Сонтая Вонгпратеса (Таїланд) і завоював золоту медаль, а через місяць вдруге став чемпіоном Ігор Центральної Америки і Карибського басейну.

Посилання

• Результати на amateur-boxing [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Результати на sports123