Паліані Рамаз Камуйович

Рамаз Паліані (груз. რამაზ ფალიანი; нар. 31 серпня 1973) — грузинський боксер. У різний період виступав за збірні СРСР, СНД, Грузії, Росії і Туреччини. Чемпіон світу, триразовий чемпіон Європи, призер літніх Олімпійських ігор 1992 року.

Рамаз Паліані Паліані Рамаз Камуйович რამაზ ფალიანი
Загальна інформація
Прізвиська	Razzamatazz[1]
Громадянство	Грузія
Народження	31 серпня 1973(1973-08-31)[2] (52 роки)  Местія, Самеґрело-Земо Сванеті, Грузія
Зріст	172 см
Вага	57 кг
Спорт
Країна	СРСР,  Росія,  Грузія і  Туреччина
Вид спорту	бокс
Дисципліна	Напівлегка вага у боксі
Нагороди Бокс Представник Об'єднана команда Літні Олімпійські ігри Бронза Барселона 1992 до 57 кг Представник  Грузія Чемпіонат світу з боксу Бронза Тампере 1993 до 57 кг Чемпіонат Європи з боксу Срібло Бурса 1993 до 57 кг Представник  Росія Чемпіонат Європи з боксу Золото Вайле 1996 до 57 кг Ігри доброї волі Золото Санкт-Петербург 1994 до 57 кг Представник  Туреччина Чемпіонат світу з боксу Бронза Х'юстон 1999 до 57 кг Золото Бостон 2001 до 57 кг Чемпіонат Європи з боксу Золото Мінськ 1998 до 57 кг Золото Тампере 2000 до 57 кг Середземноморські ігри Золото Туніс 2001 до 57 кг

Біографія

Рамаз Паліані народився 31 серпня 1973 року в селищі Местія, провінція Самеґрело-Земо Сванеті. Активно займатися боксом почав у віці 13 років під керівництвом заслуженого тренера Грузії Олексія Джапарідзе, причому ходив на тренування разом з братами Зурабом і Шалвою, які згодом теж стали досить успішними боксерами. Вперше молодий спортсмен заявив про себе у 1990 році на юніорському чемпіонаті Європи, коли в категорії до 48 кг сенсаційно виграв золоту медаль — за це досягнення був удостоєний звання майстра спорту СРСР міжнародного класу. Здобувши ще кілька перемог на внутрішніх першостях, у 1992 році був включений до складу Об'єднаної команди на Олімпійських іграх в Барселоні у 1992 році. У напівлегкій ваговій категорії впевнено переміг трьох суперників, але в півфіналі за очками поступився іспанцеві Фаустіно Реєсу і отримав бронзову нагороду.

У 1993 році виступав за збірну Грузії, виграв бронзову медаль на чемпіонаті світу в Тампере і срібну на європейській першості в Бурсі. Оскільки умови підготовки у грузинській команді були неприйнятними, у 1994 році прийняв пропозицію Миколи Хромова перейти у російську команду, завоював золоту медаль на Іграх доброї волі і став «Заслуженим майстром спорту Росії». У 1996 році виграв золото на чемпіонаті Європи в данському місті Вайле і брав участь в Олімпійських іграх в Атланті, де дійшов до чвертьфіналу.

Після Олімпіади виступав за грузинську збірну, оскільки Грузія заявила про свої права на спортсмена. У грузинській команді Паліані залишався недовго — спочатку він хотів отримати громадянство Греції, але у 1997 році погодився на вигіднішу пропозицію Туреччини. За Туреччину виступав з ім'ям «Рамазан».

З турецькою командою у 1998 році виграв золоту медаль на чемпіонаті Європи у Мінську, а через рік завоював бронзову медаль на чемпіонаті світу в американському Х'юстоні. На чемпіонаті Європи 2000 року в фінському Тампере виграв вже третій в кар'єрі титул чемпіона Європи і взяв участь в Олімпійських іграх у Сіднеї (2000), де вибув з боротьби після третього бою з казахом Бекзатом Саттархановим, програвши з різницею всього лише в один удар. Незважаючи на цю невдачу, наступний сезон став одним з найуспішніших в кар'єрі Паліані — він переміг на чемпіонаті світу в ірландському Белфасті і отримав золото Середземноморських ігор в Тунісі.

Перебуваючи на піку своєї кар'єри, Рамаз Паліані вирішив спробувати себе в професійному боксі і восени 2002 року виїхав на постійне проживання в США, де тренувався в одному з боксерських залів Філадельфії . Протягом чотирьох років взяв участь у 15 поєдинках, і тільки в одному з них, проти американця Девіда Діаса, не зміг здобути перемогу — бій за звання чемпіона за версією IBA в легкій вазі закінчився нічиєю. У листопаді 2006 року в своєму 16 поєдинку зазнав поразки від Реймонда Нара з Гани, після чого завершив кар'єру професійного боксера. Кілька років працював тренером в Філадельфії, а в 2009 році на запрошення Федерації любительського боксу Грузії став головним тренером грузинської національної команди^[3].

Професійні бої

Бій	Дата	Суперник	Місце проведення	раундів	Примітка
16	17 листопада 2006	Реймонд Нар (19-1-0)	New Alhambra, Філадельфія, США	TKO (12)	Бій за вакантний титул чемпіона Пенсільванії
15	26 липня 2006	Малхаз Беркаташвілі (14-2-0)	Спортивний палац, Варіані, Грузія	KO (10)
14	2 липня 2006	Валерій Кхведіанелі (11-1-0)	Спортивний палац, Варіані, Грузія	KO (10)
13	6 червня 2006	Паата Вардуашвілі (18-0-1)	Спортивний палац, Варіані, Грузія	KO (10)
12	10 грудня 2005	Девід Діас (29-1-0)	Grand Victoria Casino, Райзінг-Сан, США	PTS (12)	Бій за титул чемпіона за версією IBA
11	7 травня 2005	Рафаель Ортіс (10-5-1)	Мандалай-Бей, Лас-Вегас, США	UD (8)
10	15 жовтня 2004	Ісідро Техедор (16-20-4)	New Alhambra, Філадельфія, США	UD (8)	У другому раунді Техедор був у нокдауні
9	7 серпня 2004	Аберівалдо дос Сантос (6-1-0)	FRC, Ледьярд, США	TKO (6)
8	11 березня 2004	Мартізе Логан (13-6-1)	MEA, Глен-Берні, США	UD (12)	Бій за титул чемпіона США за версією IBA
7	31 липня 2003	Майк Гемон (1-5-0)	KC, Су-Сент-Марі, США	KO (8)
6	11 липня 2003	Арнольд Гендерсон (4-12-0)	RHC, Атлантик-Сіті, США	UD (6)
5	7 травня 2003	Хенаро Мельядо (3-5-0)	The Cannery, Норт-Лас-Вегас, США	TKO (6)
4	18 березня 2003	Кема М'юз (3-5-0)	Boardwalk Hall, Атлантик-Сіті, США	TKO (4)
3	31 січня 2003	Хоель Рійос (1-2-0)	Blue Horizon, Філадельфія, США	UD (4)
2	13 грудня 2002	Ківейн Гілл (1-0-0)	WFC, Філадельфія, США	KO (4)
1	21 листопада 2002	Роберт Соверс (4-1-0)	Days Inn, Аллентаун, США	UD (4)