Енріке Матеос

Енріке Матеос (ісп. Enrique Mateos, 15 липня 1934, Мадрид — 6 липня 2001, Севілья) — іспанський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Енріке Матеос
Особисті дані
Народження	15 липня 1934(1934-07-15)
	Мадрид, Іспанія
Смерть	6 липня 2001(2001-07-06) (66 років)
	Севілья, Іспанія
Зріст	167 см
Громадянство	Іспанія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1952–1953 «Плюс Ультра» 11 (4) 1953–1961 «Реал Мадрид» 142 (27) 1961–1964 «Севілья» 65 (18) 1964–1965 «Рекреатіво» 27 (7) 1965–1966 «Реал Бетіс» 21 (5) 1966–1967 «Торрелавега» 23 (1) 1968 «Клівленд Стокерс» 31 (16) 1969 «Іст-Лондон Селтік» ? (?) 1970–1971 «Толука Сантандер» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1957–1961 Іспанія 8 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада ? «Фуенкарраль» 1975–1976 «Галактіко Пегасо» 1976–1977 «Кадіс» 1978 «Депортіво» 1982–1983 «Фуенхірола» 1984–1985 «Оріуела» 1985 «Лінарес» 1987 «Ронда» 1988 «Фуенхірола» 1989 «Берха» 1992 «Оріуела»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Відомий виступами за «Реал Мадрид», з яким здобув низку національних і міжнародних трофеїв, а також за «Севілью» та інші іспанські клуби. Гравець національної збірної Іспанії. Після завершення кар'єри футболіста став тренером, відзначившись історичним виходом «Кадіса» до Прімери.

Клубна кар'єра

Матеос розпочинав займатись футболом у молодіжній команді «Боеттічер і Наварро», з якою перейшов до «Плюс Ультри» (друга команда клубу «Реал Мадрид»). У першу команду він потрапив у 1953 році, але закріпився лише в сезоні 1956/57, коли став стабільним гравцем основи та забив 14 голів у 21 матчі чемпіонату — найкращий показник у його кар'єрі. Разом з клубом здобув 5 поспіль Кубків європейських чемпіонів (1956—1960), будучи основним у фіналах 1957 та 1959 років^[1]. У фіналі Кубка 1959 року проти «Реймса» він відзначився голом уже на першій хвилині, встановивши рекорд найшвидшого гола у фіналах турніру, який протримався до 2005 року. Також Матеос з клубом двічі виграв Латинський кубок (1955, 1957) та перший Міжконтинентальний кубок 1960 року та 5 чемпіонатів Іспанії (1954, 1955, 1957, 1958, 1961), але основним гравцем так і не став. Після приходу до клубу нових зірок, таких як Ференц Пушкаш, та початку поколіннєвої зміни за тренерства Мігеля Муньйоса у 1961 році Матеос залишив мадридський клуб. За вісім років у складі «Реала» він провів 93 офіційні матчі та забив 50 голів^[2].

У 1961 році нападник залишив мадридський клуб і перейшов до «Севільї». Тут він провів три сезони та вийшов із командою до фіналу Кубка Іспанії 1962 року. Згодом виступав за «Рекреатіво» та «Реал Бетіс», а також клуб «Торрелавега».

У 1968 році він вирушив до США, де грав за «Клівленд Стокерс» у щойно створеній Північноамериканській футбольній лізі (NASL). Там він став одним із найкращих гравців ліги та допоміг клубу дістатися півфіналу^[3]. Наступного року перебрався до ПАР, де нетривалий час виступав за «Іст-Лондон Селтік». Останнім клубом у його кар’єрі став «Толука Сантандер» із Третьої іспанської дивізії, за який він грав у сезоні 1970/71.

Завершив ігрову кар'єру у віці 37 років у команді «Толука Сантандер», за яку виступав протягом сезону 1970/71 років у іспанеській Терсері.

Виступи за збірну

31 березня 1957 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі проти Бельгії (5:0), відзначившись голом у ворота суперника. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 8 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера

Після завершення виступів Матеос розпочав тренерську діяльність. Спочатку працював з аматорськими командами «Фуенкарраль» та «Галактіко Пегасо».

У 1976 році очолив «Кадіс», з яким уже наступного року домігся першого в історії клубу виходу до Прімери. Проте, в сезоні 1977/78 команда не змогла втриматися в еліті, і Матеос був звільнений.

1978 року став головним тренером команди «Депортіво», але покинув клуб з Ла-Коруньї того ж року, після чого він ще певний час працював у нижчих дивізіонах. Загалом тренерська діяльність Матеоса тривала близько 20 років. Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Оріуела», головним тренером команди якого Енріке Матеос був протягом 1992 року.

Помер 6 липня 2001 року у Мадриді, за два тижні до свого 67-го дня народження^[4].

Досягнення

• Чемпіон Іспанії: 1953/54, 1954/55, 1956/57, 1957/58, 1960/61
• Володар Кубка європейських чемпіонів: 1955/56, 1956/57, 1957/58, 1958/59, 1959/60
• Володар Латинського кубка: 1955, 1957
• Володар Міжконтинентального кубка: 1960 року