Каус Австраліс

Каус Австраліс^[1] (ε Стрільця, ε Sgr) — подвійна зоряна система в сузір'ї Стрільця, найяскравіша зоря сузір'я. Видима зоряна величина +1,85^[3].

Каус Австраліс^[1]

Дані спостереження Епоха J2000.0
Сузір’я	Стрілець
Пряме піднесення	18г 24х 10.31840с[2]
Схилення	–34° 23′ 04.6193″[2]
Видима зоряна величина (V)	+1.85 [3]
Характеристики
Спектральний клас	В9.5 III [4]
Показник кольору (B−V)	-0,03[3]
Показник кольору (U−B)	-0,13[3]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	−15[5] км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: -39.42[2] мас/р Схил.: −124[2] мас/р
Паралакс (π)	22,76[2] ± ±0,24[2] мас
Відстань	145±7 св. р. (44±2 пк)
Абсолютна зоряна величина (MV)	−1.45[6]
Фізичні характеристики
Маса	3.515 ± 0.138[6] M☉
Радіус	6.8[7] R☉
Світність	363[6] L☉
Ефективна температура	9,960[8] K
Обертальна швидкість (v sin i)	236[9] км/с
Інші позначення
Kaus Australis, ε Sagittarii, ε Sgr, epsilon Sgr, 13 Sagittarii, CCDM J18242-3423A, BD-21 12784, FK5 689, GC 25100, HD 169022, HIP 90185, HR 6879, IDS 18175-3427 A, PPM 297655, SAO 210091, WDS J18242-3423A.
Посилання
SIMBAD	дані для Epsilon+Sgr

Каус Австраліс перекладається як «південна частина лука». Разом із Каус Медіус (δ Стрільця) і Каус Бореаліс (λ Стрільця) вона утворює лук Стрільця.

Умови спостереження

Зоря Каус Австраліс має велике південне схилення. У південній півкулі зоря відіграє важливу навігаційну роль. Із території України видима тільки у південних областях улітку.

Характеристики

Яскравий компонент (Каус Австраліс А) - блакитний гігант спектрального класу В 9,5 III^[4]. Він приблизно в 5 разів масивніший за Сонце і в 7 разів більший за радіусом. Діаметр зорі дорівнює приблизно 10 мільйонам кілометрів. Відстань до зорі — 44 парсек (145 світлових років). Температура поверхні зорі дорівнює 9 200 Кельвінів (в 1,5 рази вища сонячної).

Зоря швидко обертається — швидкість обертання на екваторі у проєкції на промінь зору (V_esin(i) ) становить 236 км/с^[9]. Також вона має потужне магнітне поле з напруженістю в діапазоні 10.5-130.5 Гаусів^[10] та є джерелом рентгенівського випромінювання. Зважаючи на те, що система Каус Австраліс має надлишкове інфрачервоне випромінювання, можна припустити наявність навколозоряного пилового та уламкового диску. Виходячи з температури цього диску, він розташований на орбіті головної зорі системи приблизно на відстані 155 а.о. від неї^[11].

На кутовій відстані 2,392 секунди під кутом 142,3° Каус Австраліс А має зорю-супутник із видимим блиском 14^m. Це зоря головної послідовності з масою приблизно 95 % сонячної і приблизно 89 % від світності Сонця. На такій відстані до системи, цей кут еквівалентний фізичній відстані близько 106 а.о., тобто зоря-супутник перебуває всередині уламкового диску основної зорі. Система має вищу лінійну поляризацію, ніж очікується з її відстані до Сонця; як пояснення запропоновано розсіювання світла від уламкового диска супутника^[12]. До ідентифікації супутника (1993 року за допомогою коронографа адаптивної оптики), імовірно він був відповідальний за спектральні аномалії, які приписували головній зорі^[13].

На відстані 32,3 кутових секунди виявлено зорю-кандидата у третій компонент системи^[6].