Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ермлер Фрідріх Маркович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Ермлер Фрідріх Маркович
Remove ads

Ермлер Фрідріх Маркович (справжнє ім'я Володимир Маркович Бреслав; * 1 травня (13 травня) 1898, місто Режица (тепер Резекне, Латвія  — † 12 липня 1967, селище Комарово) — радянський режисер, сценарист, народний артист СРСР (1948), лауреат чотирьох Сталінських премій. Батько радянського диригента Марка Ермлера.

Фрідріх Ермлер
рос. Фридрих Эрмлер
Thumb
Ім'я при народженніВолодимир Маркович Бреслав
Дата народження1 (13) травня 1898(1898-05-13)
Місце народженнямісто Режица (тепер Резекне), Латвія
Дата смерті12 липня 1967(1967-07-12) (69 років)
Місце смертіселище Комарово
ПохованняБогословське кладовище 
Громадянство СРСР
Професіярежисер
ЗакладРосійський державний інститут сценічних мистецтв 
ЧленствоСК СРСР 
Нагороди

Народний артист СРСР

Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного Прапора
Сталінська преміяСталінська преміяСталінська преміяСталінська премія
IMDbID 0259611
 Ермлер Фрідріх Маркович у Вікісховищі 
Remove ads

З життєпису

Узагальнити
Перспектива

Член КПРС з 1919. У роки Громадянської війни служив у Червоній Армії, в органах ЧК. У 1923—1924 навчався на акторському відділенні Ленінградського інституту екранного мистецтва. З 1924 працював на кінофабриці «Севзапкіно» (нині «Ленфільм»). У 1926 з Е. Ю. Іогансоном поставив фільм «Катька — паперовий ранет». Найзначніша робота Ермлера у 1920-ті рр.. «Уламок імперії» (1929). У 1929 — 1931 навчався у Кіноакадемії. У 1932 (з C. Й. Юткевичем) брав участь у створенні одного з перших радянських звукових фільмів «Зустрічний» (музика Д. Д. Шостаковича). У 1930-ті рр.. поставив фільм «Селяни» (1935, грамота Міжнародного кінофестивалю в Москві) і фільм «Великий громадянин», присвячений пам'яті С. М. Кірова (1938—1939; Сталінська премія, 1941). У роки Великої Вітчизняної війни Ермлер створив глибоко драматичний твір, присвячений партизанському руху — фільм «Вона захищає Батьківщину» (1943; Сталінська премія, 1946); на матеріалі подій Сталінградської битви — фільм «Великий перелом» (1946, Сталінська премія, Велика національна премія Міжнародного кінофестивалю в Канні). У 1951 — Сталінська премія за фільм «Велика сила». Радянській інтелігенції присвячується перший кольоровий фільм Ермлера «Незакінчена повість» (1955). Особливе місце у творчості Ермлера зайняв історико-документальний фільм «Перед судом історії» (1965), поставлений як інтерв'ю з колишнім емігрантом В. В. Шульгіним. Ермлер  співавтор ряду сценаріїв своїх фільмів.

Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, а також медалями.

Похований на кладовищі в селищі Комарово Ленінградської області. На будинку, де в 1930—1962 жив Ермлер (Кіровський проспект, 55), меморіальна дошка.

Remove ads

Література

  • «Санкт-Петербург. Петроград. Ленінград: Енциклопедичний довідник.» Ред. Колегія: Бєлова Л. М., Булдаков Г. М., Дегтярьов А. Я. и др. — М.: наукове видавництво «Велика Російська Енциклопедія». 1992.
  • Самойлов А., Фридрих Эрмлер, Л., 1970; Фридрих Эрмлер. Документы, статьи, воспоминания, (сб.), Л., 1974.

Посилання

Джерела

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads