Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Есаяс Теґнер-молодший
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Еса́яс (Ге́нрік Вільге́льм) Те́ґнер-молодший (швед. Esaias (Henrik Wilhelm) Tegnér den yngre, * 13 січня 1843, Челльстурп, лен Мальмегус, комуна Треллеборг, Швеція — † 21 листопада 1928, Лунд) — шведський мовознавець, член Шведської академії (крісло № 9), професор Лундського університету, член Біблійної комісії, головний редактор Словника Шведської академії.
Внук шведського поета Есаяса Теґнера, шурин шведської композиторки Аліси Теґнер.
Remove ads
Біографічні дані
Есаяс Теґгнер народився в сім'ї священика Крістофера Теґнера і Емми Софії (до шлюбу Кінберг). У 1859 році вступив до Лундського університету, 1865 року став доктором філософії й доцентом цього навчального закладу. Спеціалізувався у семітських мовах. У 1872-му став ад'юнктом у галузі порівняльного мовознавства. Читав лекції із загального мовознавства у Стокгольмському університеті у 1873 році. 1876 року став членом Упсальського наукового товариства.
У 1879-му Теґнер одружився з Мертою Марією Катаріною Еренбург, що народилася 1859 року в Лінде (лен Ґотланд[4]. 1879 року став членом Шведської королівської академії історії літератури і старожитностей, а в 1882-му — Гетеборзького наукового і літературного товариства. 1894 року став доктором теології. У 1896 році Теґнера прийняли до Шведської королівської академії наук.
Теґнера поховали на Східному цвинтарі у Лунді.
Remove ads
Індоєвропеїстика
Теґнер написав тільки одну, зате дуже вагому статтю про історію індоєвропейських мов — «Палатальні звуки арійських мов» / De ariske språkens palataler[5], в якій запропонував рішення однієї з трьох найважливіших проблем, що постали у 1860–1880 роках і стосувалися закону Ґрассмана, закону Вінтера й закону про палатальні звуки[6]. Автором останнього з них, який описує звукозміну в індо-іранських мовах[7], став Теґнер разом з кількома іншими науковцями. Це відкриття мало далекосяжні наслідки для опису праіндоєвропейської фонетичної системи[8].
Remove ads
Мовна реформа
У другій половині дев'ятнадцятого століття у Швеції тривала дискусія між консервативними членами Шведської академії і прихильниками нового правопису на чолі з Адольфом Нуреном[9]. Есаяс Теґнер стояв на поміркованих позиціях[10].
Ця дискусія почалася 1874 року, після виходу першого видання Словника Шведської академії, в якому використано стару, леопольдівську орфографію 1801 року й не враховано пропозицій про нову, які у 1869 році висунули скандинавісти з Норвегії, Данії та Швеції. Пропозиції сформульовано в п'ятнадцяти пунктах маніфесту Артура Газеліуса «Про шведський правопис» (1870–1871)[11].
Теґнер залучився до наукової суперечки в 1886 році, опублікувавши статтю. У ній він як альтернативу фонетичній транскрипції, яку обстоювали адепти реформи, подав морфематичний (або ж фонематичний) принцип. Це був плідний компроміс, і на шостому виданні Словника Шведської академії 1889 року позначився вплив Теґнера[12].
Граматичний рід
Есаяс Теґнер виступав проти спроб зберегти систему трьох родів у шведській мові[13].
Мова Біблії
У 1884–1917 роках Теґнер був член Біблійної комісії, яку 1773 року заснував Ґустав III. Учений відповідав за мову перекладу Святого Письма[14].
Прізвища
У статті «Про шведські прізвища» / Om Sveriges familjenamn (1882) Теґнер розглянув складові цих прізвищ. Він констатував, що в результаті розвитку власних імен зникли деякі закінчення, хоча вони поширені в топоніміці. Немає прізвищ, що закінчуються на -hed, -lid, -myr, -näs, -rud, -ryd, -säter, -vad, -åker, -ås та -äng. Цю заувагу врахував у 1939 році професор Єран Сальґрен у Словнику шведських імен і прізвищ. Видання цієї книжки підтримав уряд Швеції, маючи на меті допомогти формувати нові прізвища й імена. У ХХ столітті закінчення, на які вказав Теґнер, фігурували як формотвірні елементи в багатьох новостворених шведських прізвищах[15].
Remove ads
Бібліографія
- «De nunnatione Arabica». (Gradualavhandling). Lund. 1865. Libris 2602077
- «De vocis primae radicalis et earumque declinatione quaestiones semiticae comparativae». I (ur Lunds universitets årsskrift 1869)
- «Om språk och nationalitet» (ur Svensk tidskrift 1874)
- «Ninives och Babylons kilskrifter» (ur Vår tids forskning1875)
- «De ariske språkens palataler» (ur Lunds universitets årsskrift, fjortonde bandet 1878)
- «Språkets makt öfver tanken» (ur Vår tids forskning 1880)
- Hemmets ord (ur Tidskrift för hemmet 1880–1881)
- «Om elliptiska ord» (1881)
- «Om Sveriges familjenamn» (ur Nordisk tidskrift 1882)[13]
- «Om poesiens språk» (inträdestal i Svenska Akademien 1882 — eftersom hans företrädare, Henning Hamilton, avgått ur Akademien under nesliga former höll Tegnér inte, som brukligt, ett inträdestal om sin föregångare…)
- «Nordiska författares arbeten om och på afrikanska språk» (ur Ny svensk tidskrift 1884)
- «Norrmän eller danskar i Normandie? Några anmärkningar om normandiska ortnamn» (ur Nordisk tidskrift 1884)
- «Ytterliqare om de nordiska ortnamnen i Normandie» (ur Nordisk tidskrift 1884)
- «Antikritiska anmärkningar om svensk rättstavning» (Nystavaren 1886)
- «Natur och onatur i fråga om svensk rättstavning» (1886)
- «Den nya öfvers. af Psaltaren. Några mot-anmärkningar» (1888)
- «Tal på Svenska akademiens högtidsdag den 20 december 1891» (1891)
- «Om genus i svenskan» (Svenska Akademiens handlingar 1892)
- «Skoltal» (1897)
- «Studier tillegnade Esaias Tegnér.» Den 13 januari 1918 (1918)
- «Bland Lunds minnesvårdar». Stockholm. 1921. Libris 1483063
- «Ur språkens värld» (3 vol.). Stockholm: Bonniers. 1922–1930. Libris 40836
- «Strödda uppsatser» (postumt utgivna av Emil Olson). Lund: Gleerup. 1930. Libris 404391
Remove ads
Джерела
- Bergman, Gösta (1970). «Kortfattad svensk språkhistoria». Stockholm: Norstedts Akademiska Förlag. Libris 7632725. ISBN 978-91-7297-514-9
- Clackson, James (2007) (engl.). «Indo-European Linguistics: An Introduction. Cambridge Textbooks in Linguistics». Cambridge, UK: Cambridge University Press. Libris 10604035. ISBN 978-0-521-65313-8
- Collinge, Neville Edgar (1985) (engl.). «The laws of Indo-European. Current Issues in Linguistic Theory». 35. Amsterdam: J. Benjamins. Libris 7387638. ISBN 90-272-3530-9
- Gellerstam, Martin (2009). «Om lånordens anpassning till svenskan». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 105-18. Libris 11378572. ISBN 978-91-1-302270-3
- Hofberg, Herman (1906). «Tegnér, 2». Esaias Henrik Vilhelm i Herman Hofberg, «Svenskt biografiskt handlexikon» (andra upplagan, 1906)
- Hovdhaugen, Even, red (2000) (engl.). «The History of Linguistics in the Nordic Countries». Helsinki: Societas scientiarum Fennica. Libris 7909784. ISBN 951-653-305-1
- Lehmann, Winfred P. (1952). «Proto-Indo-European Phonology». Austin: University of Texas Press. ISBN 0-292-73341-0
- Malmgren, Sven-Göran (2009). «Tre viktiga språkförändringar speglade i SAOL». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 119-38. Libris 11378572. ISBN 978-91-1-302270-3
- Pettersson, Gertrud (2005). «Svenska språket under sjuhundra år: en historia om svenskan och dess utforskande». Lund: Studentlitteratur. Libris 9929819. ISBN 91-44-03911-5
- Ralph, Bo (2009). «När ordboken blev en ordlista». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 31-52. Libris 11378572. ISBN 978-91-1-302270-3
- Rudberg, Erik och Hellblom, Edvin (red.) (1929). Esaias Tegnér i «Svenska Dagbladets Årsbok» [Архівовано 18 травня 2014 у Wayback Machine.];— sjätte årgången, händelserna 1928 (1929). Stockholm: Åhlén & Åkerlunds.
Remove ads
Нагороди і відзнаки
- Членство у Шведській академії (крісло № 9), 1879
- Членство у Шведській королівській академії наук (№ 677), 1896
- Членство у Шведській королівській академії історії літератури і старожитностей, 1879
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads