Еспланадна вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Еспланадна вулиця.

Есплана́дна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевості Нова Забудова, Черепанова гора. Пролягає від Басейної вулиці до вулиці Саксаганського.

Еспланадна вулиця Київ
Місцевість	Нова Забудова, Черепанова гора
Район	Печерський
Назва на честь	еспланади Київської фортеці
Колишні назви
вул. Еспланадна, вул. Прозорівська, вул. Анрі Барбюса, вул. Куйбишева
Загальні відомості
Протяжність	500 м
Координати початку	50°26′22.30″ пн. ш. 30°31′24.65″ сх. д.
Координати кінця	50°26′9.45″ пн. ш. 30°31′14.55″ сх. д.
поштові індекси	01023
Транспорт
Найближчі станції метро	«Палац спорту»
Автобуси	А 55, 69
Трамваї	лінія існувала до 2001 року
Тролейбуси	Тр 3, 14, 15, 40
Маршрутні таксі	Мт 171, 411, 427
Рух	односторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи	Національна соціальна сервісна служба України
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10509
У проєкті OpenStreetMap	r372707
Мапа
Еспланадна вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиця Рогнідинська та Спортивна площа.

Історія

Вулиця виникла у 1-й половині XIX століття, мала назву Еспланадна, що виникла від еспланади Нової Печерської, або Миколаївської фортеці (еспланада — незабудована територія між укріпленням і містом). З 1869 року разом з теперішньою вулицею Василя Тютюнника отримала назву Прозорівська^[1], на честь похованого біля Прозорівської башти фельдмаршала князя О. О. Прозоровського. У 1938 році ділянка вулиці між вулицями Басейної та Жилянської набула назви вулиця Анрі Барбюса^[2]. З 1944 року поновлено назву Еспланадна^[3]. З 1952 року — вулиця Куйбишева^[4], на честь радянського партійного і державного діяча В. В. Куйбишева.

Сучасна історична назва вулиці вживається з першої половини 1990-х років (офіційне рішення про перейменування не відоме).

Вулиці Академіка Богомольця і Михайла Омеляновича-Павленка в минулому також мали назву Еспланадна, Іподромний провулок — Еспланадний провулок.

Забудова

На вулиці збереглося кілька будинків дореволюційної забудови. Один з них — прибутковий будинок, що належав купцю Андрію Петровичу Слінку (№ 30). У ньому у 1902–1904 роках жив письменник Михайло Булгаков.

У другій половині XIX століття на вулиці розміщувались будинки розпусти, які переїхали сюди з Андріївського узвозу та місцевості Хрести (район сучасної вулиці Михайла Омеляновича-Павленка). У 1885 році там стався гучний скандал — в одному з таких будинків помер тодішній цивільний губернатор С. Н. Гудима-Левкович. Через це генерал-губернатор Олександр Дрентельн наказав перенести усі будинки розпусти на околичну вулицю Ямську.

Установи та заклади

• Головне управління регіональної статистики Державної служби статистики (ДСС) України, Національне агентство з питань запобігання корупції (буд. № 4-6)
• Державний комітет України з нагляду за охороною праці (буд. № 8/10)
• Міністерство соціальної політики України (буд. № 8/10)
• Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту (буд. № 42)
• Музей спортивної слави України (буд. № 42)