Естемірова Наталія Хусаїнівна

Наталія Хусаїнівна Естемірова (рос. Наталья Хусаиновна Эстемирова, 28 лютого 1958, Камишлов, Свердловська область — 15 липня 2009, Назрановський район, Інгушетія) — російська журналістка та правозахисниця, співробітниця правозахисного центру «Меморіал». Естемірова займалася переважно дослідженням та оприлюдненням фактів викрадень, убивств і тортур на території Чечні, де вона мешкала. Убивство Наталії Естемірової лишається нерозкритим, попри великий суспільний резонанс у Росії та за її кордонами.

Естемірова Наталія Хусаїнівна
рос. Эстемирова Наталья Хусаиновна
Портрет авторства Асі Умарової
Народилася	28 лютого 1958(1958-02-28) Камишлов, Свердловська область
Померла	15 липня 2009(2009-07-15) (51 рік) Інгушетія ·убивство
Громадянство	Росія
Діяльність	історик, журналістка, правозахисниця
Alma mater	Чеченський державний університет і МДУ
Знання мов	російська
Членство	Меморіал
Нагороди	Орден «Честь Нації» Медаль Роберта Шумана (2005) Премія імені Анни Політковської (2007)
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Наталія Естемірова народилася 28 лютого 1958 року в місті Камишлов у Свердловській області РРСФСР. Її мати була росіянкою, а батько мав чеченське походження. З 19 років Естемірова жила у Грозному, де навчалася на історичному факультеті Чечено-інгуського державного університету^[1]. Після закінчення університету Естемірова лишається у Грозному, де працює шкільним вчителем історії. У 1992 році вперше почала займатися гуманітарною діяльністю — під час осетино-інгуського конфлікту організовувала евакуацію цивільних осіб з Інгушетії^[2][3].

1998 року Естемірова полишає педагогічну діяльність і переходить на телебачення. Працюючи журналісткою, вона збирає та документує факти порушення прав людини під час першої чеченської війни^[4]. Протягом 1998—1999 років відзняла та випустила в ефір 13 телепередач про жертв російської каральної системи^[5], допомагала колишнім ув'язненим російських фільтраційних таборів у Чечні^[4].

З 1999 року Наталія Естемірова співпрацювала з правозахисним центром «Меморіал» та стала головним співробітником організації в Чечні, а потім увійшла до ради правління центру^[6]. У той же час вона почала писати для «Нової газети» на чеченську тематику, а після убивства Ганни Політковської 2006 року стає головним оглядачем видання цієї тематики^[4]. Через надходження їй погроз протягом деякого часу власні статті Естемірова публікує під псевдонімом^[7]. Окрім «Нової газети», Наталія Естемірова була оглядачем сайту «Кавказский узел»^[7].

Після публікації в червні 2004 року інтерв'ю Ганни Політковської з Рамзаном Кадировим Естемірова вирішила виїхати за межі Чечні через загрозу власній безпеці^[8]. За словами директора російського відділення Human Rights Watch Тетяни Локшиної Естемірова супроводжувала Політковську в тій поїздці, а сам Кадиров різко негативно відзивався про діяльність журналісток, подекуди закликаючи до розправи над ними^[9]. Протягом кількох місяців у 2005—2006 роках Наталія Естемірова разом із донькою перебували в Дубліні за програмою реабілітації правозахисників Front Line Defenders^[6].

У лютому 2008 року Естемірова увійшла до складу ради з прав людини Грозного, проте вже в березні її виключили через критику чеченської влади стосовно вимоги до жінок покривати голову у громадських місцях^[10]. Після конфлікту з цього приводу з головою Чечні Рамзаном Кадирович Естемірова знову полишає республіку — разом з донькою виїхала до Лондона^[9], проте за півроку повернулася до Грозного^[8][11].

2009 року Наталія Естемірова стала співавтором доповіді міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch щодо ситуації з правами людини у Чечні, зокрема, повідомила про спалення кадирівцями будинків можливих чеченських повстанців^[1]. Естемірова збирала факти залякувань, викрадень, тортур та позасудових страт людей на території Чечні та звинувачувала у причетності до них чеченську владу^[8]. Зокрема, за тиждень до власної загибелі Естемірова опублікувала інформацію про викрадення чеченськими силовиками 7 липня батька та сина з подальшим публічним розстрілом батька у селі Акхінчу-Борзой^[10][11].

Убивство

Уранці 15 липня 2009 року близько 8:30 Наталію Естемірову викрали четверо невідомих біля власного будинку в Грозному та силоміць затягнули до автомобіля «Лада»^[7]. Правозахисниця лише встигла крикнути свідкам події про те, що її викрадають. Близько 15 години тіло Естемірової з вогнепальним пораненнями у груди і голову виявили в Назрановському районі Інгушетії неподалік від села Газі-Юрт у 100 метрах від автомагістралі «Кавказ»^[4][12].

Особисте життя

Після смерті Наталії Естемірової сиротою залишилася її донька Лана. За життя Естемірова мала близькі дружні стосунки з іншою оглядачкою чеченської тематики «Нової газети» Ганною Політковською (вбитою 2006 року)^[3].

Нагороди

• Медаль Роберта Шумана (2005)^[13]
• Премія імені Анни Політковської (2007)^[3]