Ефедра звичайна

Ефедра звичайна^[1], також ставчак звичайний^[1] (Ephedra distachya L.) — вічнозелений дводомний карликовий кущ чи напівкущ із родини ефедрових (Ephedraceae). Поширений у Європі, Західній і Центральній Азії^[2].

Коротка інформація Ефедра звичайна, Охоронний статус ...

Ефедра звичайна

Ephedra distachya, в Криму
Охоронний статус
Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ:	Гнетоподібні (Gnetophyta)
Клас:	Гнетоподібні (Gnetopsida)
Порядок:	Ефедроцвіті (Ephedrales)
Родина:	Ефедрові (Ephedraceae)
Рід:	Ефедра (Ephedra)
Вид:	*Ефедра звичайна (E. distachya)*
Біноміальна назва
*Ephedra distachya* L., 1753
Підвиди
Ephedra distachya subsp. distachya (весь ареал) Ephedra distachya subsp. helvetica (Швейцарія, Франція, Італія, Словенія, Австрія)
Синоніми
Chaetocladus distachys (L.) J.Nelson

Інші назви: ефедра двоколоса, ефедра двоколоскова, ставчак двоколосий; народні — костяниця, малина степова, ставчак, хвойник тощо^[3]. Етимологія: епітет distachya утворений від дав.-гр. δι- — «два, подвійний», στάχυς — «колосок», стосовно чоловічих шишок, розташованих попарно.

Remove ads

Біоморфологічна характеристика

Узагальнити

Перспектива

Це малий кущ чи напівкущ заввишки 10–30(100) см, здебільшого дводомний, часто лежачий або висхідний, рясно розгалужений (утворюючи килимки), з прутоподібними, ребристими, членистими сизувато-зеленими пагонами, які нагадують хвощі; гілочки часто розміщені в пучках, сірувато-зелені чи жовтувато-зелені, верхівка часто вигнута або закручена. Листки супротивні, зрощені на 1/3–2/3 довжини, довжиною всього 2 мм, лускоподібні, редуковані, по краю сухо-зелені, вільна частина трикутна, верхівка тупа чи гострувата. Зменшення листя до дрібних лускатих структур допомагає зменшити втрату води, що є адаптацією до посушливого середовища. Стебла ж забезпечують фотосинтез. Пилкові шишки жовтуваті, поодинокі чи в скупченнях по 3 на верхівці коротких гілочок, квітки приблизно з 8 пиляками. Насіннєві шишки зеленуваті, поодинокі чи невеликими групами, двоквіткові, кінцеві на коротких гілочках або пазушні, вузько-яйцеподібні, червоні і м'ясисті в зрілості. Насіння зазвичай 2, темно-коричневе, блискуче, яйцеподібне, 4–5 × 2–3 мм, гладке. Це вітрозапильний вид^[4]^[5]^[6].

Цвіте з квітня по липень, плодоносить з вересня по жовтень^[2].

Remove ads

Поширення

Поширений у Європі (Албанія, Австрія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чехія, Франція (у т. ч. Корсика), Греція (у т. ч. східноегейські острови), Угорщина, Італія (у т. ч. Сицилія), Чорногорія, Румунія, Росія (у т. ч. Алтай, Західний Сибір, Красноярськ), Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Україна), Західній і Центральній Азії (Грузія, Іран, Казахстан, Сіньцзян, Туреччина (у т. ч. європейська), Туркменістан)^[2].

Зустрічається на висотах від рівня моря до 1400 метрів. Росте в широкому діапазоні посушливих середовищ існування, включаючи степові угруповання, піщані ділянки (дюни чи узбережжя), скелясті уступи, гравійні рівнини, схили. Виносить ділянки, де інших рослин практично немає^[2].

В Україні поширена на приморських і степових схилах, на півдні лісостепу і в Криму.

Remove ads

Немедичне використання

Плоди їстівні й солодкі, але досить несмачні, ≈ 6 мм у діаметрі. Рослини можна використовувати для покриття ґрунту (допомагає стабілізувати дюни)^[7]. Також рослина використовується як корм для овець і кіз^[2]. Ще можна використовувати для покриття ґрунту, розставляючи їх на відстані приблизно 60 см одна від одної; ця посухостійка рослина потребує добре дренованого суглинистого ґрунту та сонячного місця^[7].

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Медичне використання

Трава містить 1,7-3,2 % алкалоїдів. Головні компоненти є 1-ефедрин та псевдоефедрин. ^[8]

Підвищує кров'яний тиск а також звужує дрібні судини. Стимулює скорочення серцевого м'яза.^[8]

Препарати ефедри двоколосої широко застосовуються у науковій та народній медицині при ядусі, сінній гарячці, сироватковій недузі, кропив'янці, екземі. Окрім того, їх використовують для підвищення кров'яного тиску, при вазомоторних ринітах, нарколепсії, міастенії. В очній практиці ефедрин (5 % розчин) застосовують для розширення зіниць. Усі частини рослини містять до 3 % ефедрину.^[9]

Remove ads

Охорона

Рідкісна лікарська рослина. Реліктовий вид. Внесена до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської, Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Хмельницької, Одеської, Запорізької областей.^[10]