Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Жак Ріветт
Французький кінорежисер, сценарист і кінокритик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Жак Ріве́тт (фр. Jacques Rivette, фр.: [ʒak ʁivɛt]; нар. 1 березня 1928, Руан, Франція — пом. 29 січня 2016, Париж, Франція) — французький кінорежисер та кінокритик, один із засновників течії «нова хвиля» у французькому кінематографі.
Жак Ріветт | |
---|---|
фр. Jacques Rivette | |
![]() Жак Ріветт. Фото 2006 | |
головний редактор | |
Ім'я при народженні | Жак П'єр Луї Руветт |
Дата народження | 1 березня 1928 |
Місце народження | Руан, Франція |
Дата смерті | 29 січня 2016 (87 років) |
Місце смерті | |
Поховання | Цвинтар Монмартр |
Громадянство | Франція |
Професія | кінорежисер |
Alma mater | Ліцей Корнеля |
Роки активності | 1949-2016 |
IMDb | ID 0729626 |
Нагороди та премії | |
Жак Ріветт у Вікісховищі |
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Жак П'єр Луї Ріветт народився 1 березня 1928 року в Руані, в сім'ї, де усі були фармацевтами. Навчався в ліцеї П'єра Корнеля, потім вивчав літературу в Університеті Руану, але згодом кинув навчання, вирішивши присвятити себе кіно. За книгою Жана Кокто «Красуня і Чудовисько» Ріветт створив свій перший короткометражний фільм «Aux Quatre Coins» (1949) і поїхав з ним підкорювати Париж. Проте провалився на усному іспиті до Інституту вищих кінематографічних досліджень (IDHEC, зараз La femis). Намагався продовжити навчання в Сорбонні, потім у паризькому Інституті Кінематографії, але кинув і їх. Як сінефіл, Ріветт постійно зустрічав у Паризькій сінематеці Ж.-Л. Годара, Ф. Трюффо, Е. Ромера, які незабаром склали нову хвилю у французькому кіно (Трюффо визнавав, що нова хвиля з'явилася на світ завдяки саме Ріветту)[1]. У 1950 році разом з Ромером заснував Кіногазету (фр. Gazette du cinéma). Як критик з 1952-го року постійно виступав у Les Cahiers du cinema, від 1963 до 1965 року був головним редактором журналу[1].
Ріветт працював асистентом у Ж. Беккера і Ж. Ренуара, також зазнав помітного впливу експериментальних теорій Жана Руша[2]. Зробив декілька короткометражок, у 1960-му році зняв свій перший повнометражний фільм Париж належить нам.
Remove ads
Творчість

Жак Ріветт один з небагатьох продовжував наслідувати принципи нової хвилі, відстоюючи і роблячи авторське кіно. Його фільми, за комерційними мірками, надзвичайно довгі за метражем і безсюжетні, майже цілком імпровізаційні. Він охоче розкривав умовність кіномистецтва (у свої фільми часто включав сцени з театральних вистав), що лише підкреслювало схильність режисера до сюрреалістичної фантастики у повсякденному, до гри і примушувало критиків, що пишуть про його кінематограф, згадувати імена Л. Керрола і Жана Кокто.
Серед фільмів, знятих Ріветтом, — «Черниця» (1966, за однойменним романом Дені Дідро), «Божевільна любов» (1968), «Селін і Жюлі зовсім забрехалися» (1974) і 13-годинний «Не торкайся до мене» (1971), одна з найдовших стрічок в історії кіно[3]. Загалом фільмографія Жака Ріветта нараховує 32 поставлених ним стрічки[4].
Зазвичай працював з вузьким колом — трупою або компанією — акторів, куди входили Бюль Ож'є (зіграла в семи фільмах Ріветта), Жульєт Берто, Жан-П'єр Кальфон, Ермін Карагез, Сандрін Боннер, Еммануель Беар, Джейн Біркін.
Remove ads
Особисте життя
У 2012 році кінокритик Давид Еренштейн написав у своєму блозі, що у Ріветта хвороба Альцгеймера[5][6].
Жак Ріветт пішов з життя 29 січня 2016 року в Парижі. Був похований на цвинтарі Монмартр 5 лютого 2016 року неподалік від могили Франсуа Трюффо.
Французький президент Франсуа Олланд назвав Ріветта одним з найбільших кінорежисерів, що вплинув на декілька поколінь[7].
Фільмографія
- Режисер
Remove ads
Визнання
Remove ads
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads