Жан Габен

Жан Габе́н (фр. Jean Gabin, справжнє ім'я — фр. Jean-Alexis Moncorgé, Жан Але́ксіс Монкорже́); (нар. 18 травня 1904 — пом. 15 листопада 1976) — відомий французький актор театру, кіно та вар'єте, виконавець комедійних та драматичних ролей. Знявся у 97 кінофільмах. Співзасновник кінофірми «Гафер» (разом з Фернанделем).

Жан Габе́н
фр. Jean Gabin
Студійне фото, 1948 рік
президент[d]
Ім'я при народженні	Жан Але́ксіс Монкорже́ (фр. Jean-Alexis Moncorgé)
Дата народження	17 травня 1904(1904-05-17)
Місце народження	Париж, Франція
Дата смерті	15 листопада 1976(1976-11-15) (72 роки)
Місце смерті	Неї-сюр-Сен
Поховання	Море Іруазd
Громадянство	Франція
Професія	актор
Alma mater	ліцей Жансон-де-Саї
Роки активності	1928—1976
Діти	Florence Moncorgé-Gabind
IMDb	ID 0300064
Нагороди та премії
Офіцер ордена Почесного легіону
Офіцер ордена Почесного легіону
musee-gabin.com
Висловлювання у Вікіцитатах Жан Габен у Вікісховищі

Біографія

Мішель Морган і Жан Габен у фільмі Набережна туманів (1938)

Жан Габен і Іза Міранда у фільмі Біля стін Малапаги (1949)

Жан Габен у фільмі Маленькі повстанці (1955)

Музей Жана Габена у Мер'єлі

Справжнє ім'я Жана Габена — Жан Алексіс Монкорже. Батько Жана — Фердинанд, був маловідомим актором паризьких театрів, а мати — співачкою. У 14 років Жан покинув навчання у школі та почав трудову діяльність: на будівництві шосе й доріг, на сталеливарному заводі, в автомагазині. Але у 1923 році, коли йому виповнилося 19 років, батько Жана змусив його поступити до театру «Фолі Бержер». Там він поступово навчався акторської майстерності, виконував невеличкі пісеньки. Після служби в армії, у 1927 році, він гастролював по країнах Південної Америки. З 1929 року у Парижі Жан виступав у вар'єте «Мулен Руж», а потім у «Буфф Парізьєн» та «Водевілі», де співав, танцював та брав участь в оперетах «Флоссі» та «Арсен Люпен, банкір».

Жан дебютував у кіно у фільмі «Кожному може поталанити» (1930 рік), який був екранізацією оперети. Після цього він постійно знімався у кінофільмах. З 1930 до 1933 року Жан зіграв ролі у 11 кінострічках. Успіх до нього прийшов разом з картиною «Марі Шапделен». Але відомим на всю Францію Жан став після зіграної ним ролі лейтенанта Марешаля у фільмі Жана Ренуара «Велика ілюзія» (1937 рік). З цього моменту герої Жана Габена — одинаки, але сильні як скеля люди.

Після окупації Франції Німеччиною (1940 рік) Жана Габена запросили до німецької кіностудії «УФА», але він відмовився та поїхав до Голлівуду. Після розлучення у США він познайомився з Марлен Дітріх, з якою у нього також був роман. Акторська кар'єра Габена у США не склалася, й у 1943 році він приєднався до руху Опору у Європі: брав участь у військових діях на півночі Африки, поступив добровольцем на корабель, який супроводжував союзницькі транспорти до Мурманська. Разом із військами генерала Де Голля увійшов до визволеного Парижа. Після війни Жан Габен й Марлен Дітріх знялися разом у фільмі «Мартен Руманьяк», проте картина не мала успіху. Дітріх пізніше повернулася до США.

Габен продовжував зніматися, але його кар'єра у той час складалася нелегко, він повернувся до театру, почав знову співати у вар'єте. Поступово він знайшов свій образ — людини-сучасника, чесної, відкритої, щирої. Інші ролі в історичних стрічках йому не дуже вдавалися.

Перший успіх з'явився з виходом стрічки «Не чіпай здобич» (1954 року). Наприкінці 50-х і у 60-ті роки Жан Габен пробував себе у комедійних фільмах — «Через Париж», 1956 рік, «Важкий вік» 1965 року. Згодом, знявшись у більш ніж 50 фільмах, він заснував свою власну кінокомпанію «Гафер», разом з Фернанделем.

У 1972 році Жан Габен вирішив залишити кінематограф, поселився на власній фермі, де розводив коней, вирощував виноград. 15 листопада 1976 року Жан Габен помер від серцевого нападу у Парижі. За заповітом актора його попіл був розвіяний у морі з військовими почестями на борту корабля у присутності друзів.

Фільмографія

Докладніше: Фільмографія Жана Габена

• 1936 — Пепе ле Моко (Pépé le Moko) — Пепе ле Моко
• 1937 — Велика ілюзія
• 1938 — Набережна туманів
• 1939 — День починається
• 1949 — Біля стін Малапаги
• 1954 — Повітря Парижа
• 1956 — Незначні люди
• 1956 — Через Париж (La Traversée de Paris) — Гранжіль, художник
• 1956 — Злочин і кара
• 1958 — У випадку нещастя
• 1958 — Знедолені / (Les Misérables) — Жан Вальжан
• 1959 — Волоцюга Архімед / (Archimède, le clochard) — Архімед
• 1963 — Мелодія з підвалу (Mélodie en sous-sol) — пан Шарль
• 1965 — Грім небесний (Le Tonnerre de Dieu) — Леандр Брассак
• 1966 — Колотнеча в Панамі (Du rififi à Paname) — Пол Бергер
• 1967 — Ви не все сказали, мосьє Фарран (Le Soleil des voyous) — Денис Фарран
• 1968 — Татуйований (Le Tatoué) — Легран (легіонер)
• 1969 — Сицилійський клан
• 1971 — Кіт
• 1973 — Двоє в місті (Deux hommes dans la ville) — Жермен Казнев

Нагороди

Рік	Нагорода[1]	Категорія	Фільм	Результат
1951	Венеційський кінофестиваль	Кубок Вольпі найкращому актору	Ніч — моє королівство	Перемога
1954			Повітря Парижа Не чіпай здобич	Перемога
1958	Премія BAFTA	Найкращий іноземний актор	Через Париж	Номінація
1959	Давид ді Донателло	Найкращий іноземний актор	Сильні світу цього	Перемога
	Берлінський кінофестиваль	Срібний ведмідь найкращому актору	Волоцюга Архімед	Перемога
1960	Премія BAFTA	Найкращий іноземний актор	Мегре розставляє сіті	Номінація
1971	Берлінський кінофестиваль	Найкращий актор	Кіт	Перемога

Джерела

• World's Coolest Movie Star: The Complete 95 Films (and Legend) of Jean Gabin, by Charles Zigman (Allenwood Press 2008). Features introductions by Gabin's co-stars Michele Morgan and Brigitte Bardot, and an 'appreciation' by David Mamet.