Алфьоров Жорес Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алфьоров.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Жорес.

Жоре́с Іва́нович Алфьо́ров (біл. Жарэс Алфёраў; (15 березня 1930, Вітебськ, СРСР — 1 березня 2019, Санкт-Петербург, Росія) — радянський та російський фізик, політик.

Жорес Іванович Алфьоров
рос. Жоре́с Ива́нович Алфёров біл. Жарэ́с Іва́навіч Алфёраў
Народився	15 березня 1930(1930-03-15)[1][2][…]  Вітебськ, Білоруська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1][3]
Помер	1 березня 2019(2019-03-01)[4][5][…] (88 років)  Санкт-Петербург, Росія[3]  ·гіпертензивний криз
Поховання	Комаровське селищне кладовище[6]
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	фізик, політик, винахідник, депутат Державної Думи РФ
Галузь	фізика
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університетd (1952)
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук[7] і кандидат технічних наук
Вчене звання	академік Російської академії наук, професор[d] і академік АН СРСР[d]
Знання мов	російська[5][8] і італійська[9]
Заклад	Російська академія наук і Alferov Universityd
Членство	Leibniz-Sozietät der Wissenschaftend, Національна академія наук США, Російська академія наук, Академія наук СРСР, Академія наук Молдови, НАНУ, Китайська академія наук, Іспанська королівська інженерна академіяd, Польська академія наук, Академія наук НДР, Національна академія наук Італії[10], Commission on Pseudoscienced, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VII скликання, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації VI скликанняd, Державна дума Федеральних зборів Російської Федерації V скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ IV скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ III скликанняd, Державна дума Федеральних зборів РФ II скликанняd і Ізборський клуб[11]
Посада	депутат Державної Думи РФ[d]
Партія	КПРС
Конфесія	атеїзм
У шлюбі з	Tamara Darskayad
Нагороди	медаль Стюарта Баллантайна (1971) SPIE Gold Medald (2002) Золота медаль імені О. С. Поповаd (1999) Премія Кіото в галузі передових технологій (2001) Почесний громадянин Санкт-Петербурга (2001) Global Energy Prized (2005) The Russian Federation Power Engineer Awardd (21 червня 1996) honorary doctor of the Voronezh State Universityd (2013) почесні громадяни Вітебська (2003) Премія Ніка Голоняка (2000) honorary doctorate from INSA Touloused (9 квітня 2002) Премія імені А. Ф. Іоффе РАНd (1996) honorary citizen of Minskd (2002) Почесна грамота Ради Міністрів Республіки Білорусьd (23 березня 2000) почесна грамота Національних зборів Республіки Білорусьd (4 березня 2015) член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2008) honorary member of the National Academy of Sciences of Azerbaijand (2004)
Медіафайли у Вікісховищі

Депутат Державної Думи РФ (1995—2019). Член комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків із співвітчизниками (2016—2019). Лавреат Нобелівської премії з фізики 2000 року за розробку напівпровідникових гетероструктур та створення швидких опто- та мікроелектронних компонент, академік РАН. Його дослідження мали велику роль в інформатиці. Був ректором-організатором Академічного фізико-технологічного університету. Підтримував російську агресію проти України та окупацію українських територій. Був занесений до бази «Миротворець»^[12].

Життєпис

Жорес Іванович Алфьоров народився 15 березня 1930 року у Вітебську.

Він вступив до Ленінградського електротехнічного інституту ім. В. І. Леніна («ЛЕТІ»), на факультет електроніки, за фахом електровакуумна техніка. Закінчив інститут у 1952 році.

З 1953 року Жорес Алфьоров працює у фізико-технічному інституті РАН ім. А. Ф. Йоффе, очоливши його в 1987 році.

У 1961 році Алфьоров здобув ступінь кандидата технічних наук. У 1970 році він здобуває ступінь доктора фізико-математичних наук.

У 1972 році Жорес Іванович Алфьоров став професором ЛЕТІ. З 1973 року став завідувачем кафедри оптоелектроніки цього інституту.

У період з 1990 до 1991 року Жорес Алфьоров посідав посаду віце-президента АН СРСР і голови президії Ленінградського наукового центру.

У 1988 році Жорес Алфьоров став деканом фізико-технічного факультету Ленінградського політехнічного інституту.

З 1991 року Жорес Іванович Алфьоров — віце-президент РАН і голова президії Санкт-Петербурзького наукового центру РАН.

Наукові напрямки

Жорес Алфьоров працює у області фізики напівпровідників, квантової і напівпровідникової електроніки, технічної фізики.

Жорес Іванович брав участь в створенні перших радянських транзисторів, фотодіодів і потужних германієвих випрямлячів.

Жорес Алфьоров відкрив явище надінжекції в гетероструктурах. Він показав, що в гетероструктурах можна принципово інакше управляти світловими і електронними потоками. Жорес Іванович Алфьоров відкрив перші («ідеальні») гетероструктури: арсенід алюмінію — арсенід галію (Al As — Ga As).

Жорес Іванович Алфьоров створив напівпровідникові лазери на основі подвійних гетероструктур, реалізував безперервний режим генерації при кімнатній температурі.

В результаті роботи Алфьорова з'явився новий напрям — фізика гетероструктур, а також оптоелектроніка і електроніка на їх основі.

Наукові праці

Жорес Алферьов — головний редактор журналу («Листи у Журнал технічної фізики»).

Алфьоров — автор більше 50 винаходів і 500 наукових робіт, зокрема трьох монографій.

Нагороди

Жорес Іванович нагороджений орденами Жовтневої Революції, Леніна, «Знак Пошани», Трудового Червоного Прапора, «За заслуги перед Вітчизною». 3 ступеня, різними медалями СРСР і Російської Федерації, японською премією Кіото (Kyoto Prize) за 2001 рік.

Жорес Іванович Алфьоров разом з Гербертом Кремером удостоєний Нобелівської премії з фізики за 2000 рік. Вони разом відкрили швидкі опто- і мікроелектронні компоненти на базі багатошарових напівпровідникових структур (напівпровідникових гетероструктур). На базі цих технологій були створені швидкі транзистори і лазерні діоди.

У 2004 році Ж. Алфьорова було визнано почесним членом Національної Академії наук Азербайджану.^[13]

Почесний громадянин Санкт-Петербурга (2001).^[14] Почесний громадянин Вітебська (2003).^[15]

На його честь названо астероїд 3884 Алфьоров^[16].

Помер 1 березня 2019 року у віці 88 років у лікарні Санкт-Петербургу.^[17]