Жуган Володимир Олександрович

Жуган Володимир Олександрович (27 серпня 1926, Лихівка — 15 вересня 2008, Дніпродзержинськ) — український живописець, член Спілки радянських художників України з 1964 року. Заслужений художник України з 2006 року^[1].

Жуган Володимир Олександрович
Народження	27 серпня 1926(1926-08-27)  Лихівка, Кременчуцька округа, Українська СРР, СРСР
Смерть	15 вересня 2008(2008-09-15) (82 роки)
	Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж і натюрморт
Навчання	Дніпропетровське художнє училище (1950)
Вчитель	Куко Олександр Семенович, Панін Михайло Микитович і Погрібняк Микола Степанович
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 27 серпня 1926 року у селі Лихівці (нині Кам'янський район Дніпропетровської області, Україна) у робітничій сім'ї^[2]. У Червоній армії з 27 липня 1944 року^[3]. Брав участь у німецько-радянській війні.

Протягом 1946—1950 років навчався у Дніпропетровському художньому училищі, був учнем Олександра Куко, Михайла Паніна, Миколи Погрібняка. Дипломна робота — картина «Сталевари» (керівник Олександр Куко).

Протягом 1951—1956 років очолював образотворчу студію у Палаці піонерів Дніпродзержинська, потім на творчій роботі. Мешкав у місті Дніпродзержинську в будинку на вулиці Радянській, № 75, квартира № 8. Помер у Дніпродзержинську 15 вересня 2008 року.

Творчість

Працював у галузях станкового (створював пейзажі Дніпропетровщини і Полтавщини та натюрморти) і монументального живопису. Серед робіт:

• «Околиця міста» (1952);
• «Зима» (1954);
• «Кленки» (1958)^[2];
• «Радянська Україна» (1960)^[4];
• «100-річчя з дня смерті Тараса Шевченка» (1961)^[4];
• «На будівництві Дніпродзержинської ГЕС» (1961);
• «Дуб Тараса Шевченка» (1961; 1963);
• «Колгоспна пасіка» (1961; 1972);
• «Колгоспне поле» (1963);
• «На Дніпрі» (1963);
• «Три колодязі» (1964);
• «Канів» (1964);
• «Безіменний герой» (1965);
• «Індустріальний пейзаж» (1967; 1968; 1969, 1971);
• «Зимовий день» (1969);
• «Осінній дуб» (1969)^[2];
• серія «Ленінськими місцями» (1969—1987):
  • «Будинок Ульянових» (1969);
  • «Зима в Горках» (1969);
  • «Старе Шушенське» (1969);
  • «Старий Симбірськ» (1969);
• «Сірий день» (1970);
• «Пам'ятка історії» (1970);
• «Річка Оріль» (1970)^[2];
• «Мій край» (1972);
• «Українська осінь» (1972);
• «Новий район» (1972)^[2];
• «Дев'ята доменна» (1973; Дніпровський художній музей);
• «Гречка цвіте» (1974);
• «На будівництві каналу Дніпро–Донбас» (1974);
• «Новобудова Дніпродзержинська» (1974)^[2];
• «Українська осінь» (1975);
• «Біля озера» (1976);
• «Весела Дзержинка» (1977);
• «Музей історії Корсунь-Шевченківської битви» (1978);
• «Партизанською стежкою» (1979);
• «Будні Дзержинки» (1979);
• «Ранок на Дніпрі» (1979);
• «На околиці села» (1979)^[2];
• «Подих весни» (1980);
• «Стиглий хліб» (1981)^[2];
• «Місто металургів» (1982);
• «Новий район» (1985);
• цикл «Моя квітуча земля» (1992—2001);
• «Озеро кохання» (1998).

Брав участь у виставках з 1949 року (Дніпропетровськ), обласних — з 1951 року, всеукраїнських — з 1961 року та всесоюзних — з 1954 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1980 році та Дніпропетровську у 1980, 1986 роках.

Окремі роботи художника зберігаються у Дніпровському і Донецькому художніх музеях, Дніпропетровському та Кам'янському історичних музеях, Кам'янець-Подіському краєзнавчому музеї.