Кременчуцька округа

Не плутати з округою Кременчук — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941–1943 рр.

Кременчу́цька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Утворена 1923 року у складі Полтавській губернії. У червні 1925 року губерніальний поділ в Україні було скасовано, округа перейшла у пряме підпорядкування Української РСР. Як адмінодиниця була ліквідована 1930 року^[1], райони перейшли у пряме підпорядкування Української СРР.

Кременчуцька округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Полтавська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	742 757 (1926)
Площа:	11 165,8 км²
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Кременчук
Кількість районних рад:	18
[[Зображення:<div class=" tnone" style="position:relative; left:-1px; width:300px;margin: 0 auto;"><div class="thumbimage" style=" width:300px; overflow:hidden;"><div style="margin:-270px -180px -10px -20px;"> Карта Кременчуцької округи, адміністративний поділ від 1 жовтня 1925 |300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада
Газета:	«Наш путь» (1925) «Кременчугский рабочий» (1926–1928) «Робітник Кременчуччини» (з 1928)

Після останнього поділу на райони у 1925 році вона займала площу 11 165,8 км².

Перерайонування округи в 1928 році внесло значні зміни в адміністратвно-територіальний поділ, бо майже жодного району не залишилося в тих межах що існували з 1925 року. Скасовано Горбівський, Крюковський, Манжеліївський, Кохнівський, Попельнастівський та Червоно-Кам'янський та утворено знов Куцеволівський та В.Кринківський райони. Крім внутрішніх переділів сільрад і окремих населенних пунктів між 14 районами нової формації, округова територія змінилась ще відокремленням до інших округ Диківської сільради та с. Заочепського Кішенського району. Поруч з тим, з території сільської місцевості залучено до м.Кременчук підгородні хутори Ново-Іванівської сільради та Олександрівку та Ревівку, Кривушанської сільради.^[2]

В окрузі були 4 міські поселення: міста Кременчук, Олександрія і Новогеоргіївськ, селище Крюків; 1452 сільських населених пунктів, адміністративно об'єднаних в 255 сільрад та 18 районів.

Адміністративний поділ

• 
  Карта Кременчуцької округи у складі Полтавської губернії, 1923
• 
  Карта Кременчуцької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Кременчуцької округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

Чисельність населення на 1 січня 1926 року^[3] складала 742 757 осіб, з яких сільське населення налічувало 668 769 осіб або 90%.

У Кременчуці в 1925 році мешкало 55 898 осіб, в тому числі жінок 30 191, у Крюкові — відповідно 6356 і 3342.

На 1929 рік площа округи становила 11,3 тис. км.², чисельність населення — 791,9 тис. осіб. Проживало в окрузі: українців — 91,5%, євреїв — 4,8%, росіян — 3%. Міського населення 11,1%, у 1,5 рази менше, ніж у середньому по УСРР. Головні населені пункти: Кременчук — 58,9 тис. жит., Олександрія — 18,7 тис. жит.

Національний склад

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року^[4]

Район	Населення, осіб	Національний склад, %
		українці	євреї	росіяни	поляки	білоруси
м. Кременчук	58 717	40,6	49,3	8,4	0,6	0,2
Бригадирівський	44 887	99,3		0,5		0,1
Глинський	37 343	99,5	0,1	0,2
Глобинський	41 810	98,2	0,3	1,0	0,1	0,1
Горбівський	33 838	99,4	0,1	0,3
Градизький	35 620	97,5	2,1	0,2
Єреміївський	32 049	98,9	0,7	0,2
Кишинський	55 460	99,6		0,2
Кохнівський	43 582	98,7	0,1	0,8	0,1	0,1
Краснокам'янський	24 094	97,8	0,1	1,9
Крюківський	30 394	92,1	3,9	3,2	0,3	0,1
Лихівський	31 816	99,6		0,2
Манжеліївський	43 859	99,3	0,1	0,3
Новогеоргіївський	53 507	83,5	2,8	13,4
Олександрійський	60 679	86,5	7,3	2,3	0,1	0,1
Онуфріївський	34 882	81,6	0,1	18,1
Попельнастівський	42 073	99,3	0,3	0,2		0,1
Потоцький	40 278	99,2	0,1	0,4		0,1
Семенівський	46 828	97,4	1,0	1,2	0,1	0,1
Кременчуцька округа	791 716	91,5	4,8	3,0	0,1	0,1

Мовний склад

Рідна мова населення Кременчуцької округи за переписом 1926 року^[4]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
м. Кременчук	58 717	31,0	30,4	38,6
Бригадирівський	44 887	99,0	0,7	0,3
Глинський	37 343	99,5	0,3	0,3
Глобинський	41 810	97,9	1,2	0,9
Горбівський	33 838	99,3	0,4	0,4
Градизький	35 620	97,3	0,4	2,3
Єреміївський	32 049	98,9	0,3	0,8
Кишинський	55 460	99,4	0,4	0,3
Кохнівський	43 582	97,0	2,4	0,6
Краснокам'янський	24 094	97,3	2,3	0,4
Крюківський	30 394	85,3	11,1	3,6
Лихівський	31 816	99,6	0,2	0,2
Манжеліївський	43 859	99,4	0,3	0,3
Новогеоргіївський	53 507	82,5	14,8	2,7
Олександрійський	60 679	84,3	7,0	8,6
Онуфріївський	34 882	81,2	18,4	0,4
Попельнастівський	42 073	99,2	0,3	0,5
Потоцький	40 278	99,1	0,6	0,3
Семенівський	46 828	97,4	1,4	1,2
Кременчуцька округа	791 716	90,1	5,6	4,3

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Волинський Натан Юхимович (8.03.1923—.07.1923),
• Молотов П. (.07.1923—5.09.1923),
• Аржанов, в. о. (5.09.1923—15.09.1923),
• Владимиров Володимир Борисович (15.09.1923—1924),
• Жуков (1924—6.10.1924),
• Малинов Михайло Маркович (6.10.1924—.03.1925),
• Маркович В. (.03.1925—10.04.1925),
• Владимиров Володимир Борисович (10.04.1925—1926),
• Столбун Онуфрій Титович (1926—1927),
• Суханов Олександр Никифорович (1927—.01.1930),
• Вайнов Антон Романович (.01.1930—.07.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Покровський Сергій Миколайович (11.03.1923—9.05.1924),
• Поляков Никифор Іванович (9.05.1924—.10.1925),
• Капранов Микола Євдокимович (.10.1925—1928),
• Козіс Микола Леонтійович (1928?),
• Шведов І. Л. (.12.1928—.01.1930)
• Богуцький Володимир Никифорович (.01.1930—.08.1930),