Журавльов Юрій Володимирович

Ю́рій Володи́мирович Журавльо́в (нар. 12 травня 1973(19730512), м. Димитрів, Донецька область, Українська РСР, СРСР — 26 травня 2018, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — прапорщик Служби безпеки України, співробітник Центру спеціальних операцій «А», позивний «Шахта». Повний кавалер ордена «За мужність».

Журавльов Юрій Володимирович
Прапорщик СБУ
Загальна інформація
Народження	12 травня 1973(1973-05-12) Димитрів, Донецька область, УРСР
Смерть	26 травня 2018(2018-05-26) (45 років) Кримське, Луганська область, Україна
Поховання	Бердянськ
Псевдо	«Шахта»
Військова служба
Роки служби	2014—2018
Приналежність	Україна
Рід військ	СБУ
Формування	«Альфа»
Війни / битви	Карабаський конфлікт Війна на сході України Бої за Бахмутку (з 2017)
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня Орден «За мужність» ІІ ступеня Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За відвагу» (СБУ) Відзнака СБУ «Вогнепальна зброя»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Журавльов.

Зовнішні відеофайли
	ЖУРАВЛЬОВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ на YouTube // Національна академія СБ України, 25 серпня 2018

Біографія

Народився 1973 року в місті Димитрів (нині — Мирноград) на Донеччині. 1991 року закінчив професійно-технічне училище № 88 м. Краматорська за спеціальністю токаря.

У 1991—1993 роках проходив строкову військову службу в повітрянодесантних військах, брав участь у бойових діях у Нагорному Карабасі.

З 1993 по 2004 рік працював водієм на різних підприємствах м. Димитрів Донецької області. З 2004 року мешкав у Бердянську, займався вантажоперевезеннями, логістикою.

З початком російської збройної агресії проти України добровольцем став на захист Батьківщини та свого міста. У травні 2014 року, співпрацюючи зі Службою безпеки України, брав безпосередню участь в організації та проведенні спецоперації із затримання великої партії зброї, яку терористам, для дестабілізації ситуації в Бердянську та подальшого захоплення міста, постачали з окупованого Криму.

Після зарахування до складу спецпідрозділу «Альфа» відразу виявив бажання поїхати до району проведення антитерористичної операції. Із жовтня 2014 неодноразово брав участь у боях та спецопераціях СБУ на сході України. В одному з бойових виходів група з трьох спецпризначенців потрапила в засідку, Юрій прикрив відхід двох товаришів, залишившись один з кулеметом проти 16 ворогів. За 4 роки пройшов 19 ротацій у зоні АТО та Операції об'єднаних сил. Під час виконання бойових завдань відзначався високим рівнем професіоналізму та мужністю, за що отримав численні державні нагороди.

Загинув 26 травня 2018 року близько 17:45 під час виконання бойового завдання в районі села Кримське і Бахмутської траси, — поблизу окупованого села Жолобок, — внаслідок обстрілу групи співробітників СБУ з ворожої БМП-1. Разом із ним загинув командир групи ЦСО «А» підполковник Руслан Муляр, ще один спецпризначенець дістав важке поранення^[1].

Похований у Бердянську на спеціально відведеній ділянці міського кладовища № 2 для почесних поховань^[2][3].

Залишились мати, брат, дружина та двоє синів — Євген та Олександр.

Нагороди та відзнаки

• За доблесть і самовідданість, виявлені при виконанні службового обов'язку, Указом Президента України від 02.06.2018 № 158 нагороджений орденом «За мужність» І ступеня (посмертно).
• Указом Президента України від 17.06.2017 № 164 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
• За високий професіоналізм та самовіддачу, проявлені при виконанні службових обов'язків, Указом Президента України від 23.03.2017 № 74/2017 нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня.
• За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків, Указом Президента України від 22.08.2016 № 339/2016 нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня^[4].
• Відзнака СБУ нагрудний знак «За відвагу».
• Відомча відзнака СБУ «Вогнепальна зброя».
• Відзнака «За визволення Донбасу».