Жіноча література

Жіноча література англ. Women's fiction — література, орієнтована на читачок, що включає, зокрема, любовні романи та чик-флік. Жіночу літературу (призначену для жінок), слід відрізняти від жіночого письменства, тобто всієї літератури, написаної жінками.

Випуск журналу Ms. про жіночу літературу, 2002

Організація англ. Romance Writers of America визначає жіночу літературу як:^[1]

Призначений для продажу роман про жінку на межі зміни життя та особистісного зростання. Її подорож докладно відображає емоційні роздуми, а також дії, які трансформують її і її відносини з іншими людьми, і включає в себе обнадійливе/оптимістичне закінчення щодо її романтичних стосунків. Оригінальний текст (англ.) «a commercial novel about a woman on the brink of life change and personal growth. Her journey details emotional reflection and action that transforms her and her relationships with others, and includes a hopeful/upbeat ending with regard to her romantic relationship.»

Любовний роман

Докладніше: Любовний роман

Жіночий роман

В епоху сентименталізму та предромантизму з'являється перший умовний розподіл на «жіночу» і «чоловічу» літературу. Як «жіноча», розглядається література, що апелює до почуттів, пробуджує фантазію, дозволяє відволіктись від повсякдення, де присутній психологізм і дія пов'язана з любовною історією. Протягом XIX ст. поступово формується особливий клас літератури, створюваний жінками, для жінок і, як правило, про жінок. Найбільш яскравими і першими представницями жіночого роману вважаються: Клара Рів, Софія Лі, Енн Редкліф, Мері Шеллі, Джейн Остін, Жорж Санд, Елізабет Гаскелл, Емілі Бронте, Шарлотта Бронте, Джордж Еліот. Серед рис жанру:

• Зображення світу з жіночої перспективи (фіксація об'єктів і явищ, які складають «всесвіт жінки»);
• В основі сюжету лежить романтична історія, зазвичай, зі щасливим фіналом;
• Дія роману відбувається в незвичайних для сучасниці обставинах: часових, територіальних, у замках або на ранчо;
• Назва та дизайн обкладинки апелюють до романтичних переживань.

Чик-літ

Докладніше: Чик-літ

Чик-літ (англ. Chick lit) — жанр жіночої масової літератури для неодружених 20-30-річних жінок, які працюють, мешкають у великих містах і переймаються шлюбом, еротикою, спілкуванням та споживанням. Термін вживається з 1995 року, великою популярністю чик-літ завдячує серіалові «Секс і місто». «Чик-літ» асоцієються переважно з творами на кшталт «Щоденника Бріджит Джонс» Гелен Філдінг, «Секс і Місто» Кендес Бушнелл.

Цей літературний жанр було визначено як різновид постфеміністського письма, яке виходить за рамки архетипу «жінка-жертва» й зосереджується на особливостях жіночого досвіду сучасного західного світу. Особливості жанру чик-літ^[2]:

• Об'єднання мотивів традиційної казки та жіночого погляду на світ. Зазвичай героїня, як Попелюшка, проходить всі випробування, знаходить щастя і змінюється на краще;
• Історія закінчується класичним щасливим фіналом;
• Текст спирається на культурний код традиційних жіночих романів;
• Героїня чик-літ — сучасна неодружена молода жінка в різних сферах її життя;
• У чик-літ представлені гендерні особливості чоловіків і жінок, розкриті через мовний стиль. Концепт жінки відкривається від імені жінки, головної героїні; концепт чоловіка — з позиції жінки;
• Загальний тон оповіді є довірливо-нетривіальним, поєднуючи гумор та іронію;
• Сюжет розкривається від першої особи;
• Мова не є складною і хитромудрою, використовуються прості мовні конструкції, які легко читати й сприймати.

Твори в жанрі чик-літ відрізняються більшою реалістичністю та наближеністю до сучасного життя, ніж традиційні любовні романи.^[3]

Див. також

• Чик-флік
• Дамський роман
• Жіноче письмо (літературна категорія)
• Жіночий епос