Заблудів

Заблу́дів (пол. Zabłudów; біл. Заблудаў) — місто в північно-східній Польщі, у гміні Заблудів Білостоцького повіту Підляського воєводства. Центр гміни.

Заблудів Zabłudów
Герб Прапор
Основні дані
53°01′ пн. ш. 23°20′ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Підляське воєводство
Столиця для	Q11120933?  (район Білорусі, колишня адміністративно-територіальна одиниця)
Засновано	1553
Площа	14,3 км²
Населення	▬ 2 476 (2022)
· густота	171 (2008[1]) осіб/км²
Телефонний код	(48) 85
Часовий пояс	UTC+1[2] і UTC+2[2]
Номери автомобілів	BIA
GeoNames	754331
OSM	↑1745180 ·R (Ґміна Заблудів)
SIMC	0923578
Поштові індекси	16-060
Міська влада
Вебсайт	www.zabludow.pl
Мапа
Заблудів у Вікісховищі

Географія

Розташоване на білорусько-українсько-польському прикордонні, за 20 км від Білостока, повітового центру. Площа 14,3 км²^[3].

Історія

Засноване у XV столітті^[3] представниками магнатського роду Ходкевичів, які переселилися з Київщини^[4]. У 1553 році отримало магдебурзьке право^[3].

У 1567—1568 роках у Заблудові на кошти гетьмана Великого князівства Литовського Григорія Ходкевича організована друкарня, де Іван Федоров і Петро Мстиславець, які після запровадження опричнини залишили Московське царство, у 1568—1569 роках видрукували «Заблудівське євангеліє» (перше друковане учительне євангеліє), а у 1570 році — псалтир із часословом. З XVI століття у місті почали поселятися євреї, які наприкінці XIX століття становили близько 60 % населення. У 1795—1807 роках входило до складу Пруссії, з 1807 року — до складу Російської імперії^[3].

Станом на 1885 рік у містечку Заблудівської волості Білостоцького повіту Гродненської губернії мешкало 2698 осіб, існували православна церква, костел, синагога, 4 молитовних будинки, богодільня, фланельна фабрика, 2 шкіряних, винокурний, 4 маслобійних і 6 фарбових заводів, вітряний і 4 ручних млини, 44 лавки, 3 постоялих двори, 7 постоялих будинків, відбувалось 4 ярмарки на рік^[5].

Зазнало значних втрат під час Другої світової війни. У 1975—1998 роках входило до складу Білостоцького воєводства^[3].

У Заблудові та його околицях селилося українське населення, яке, проте, асимілювалось з численнішими білорусами, хоча ще у XX столітті деякі польські, російські і українські мовознавці відносили місцеві говірки до українського мовного масиву^[4].

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[6][7]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	1211	253	855	103
Жінки	1275	235	799	241
Разом	2486	488	1654	344

Станом на 1885 рік у містечку мешкало 2698 осіб^[5].За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3772 осіб (1784 чоловічої статі та 1988 — жіночої), з яких , 2621 — юдейської, 974 — римо-католицької^[8].

Культура

Серед архітектурних пам'яток — православна церква Успіння Пресвятої Богородиці (1847–55)^[3].

Відомі люди

• Григорій Ходкевич — власник міста
• Іван Федоров — друкар.
• Гринь Іванович (? — ?) — український гравер та друкар кінця 16 століття.

Галерея

• 
  Православна церква Успіння Пресвятої Богородиці
• 
  Каплиця Марії Магдалини
• 
  Заблудське євангеліє
• 
  Дерев'яна синагога (XVII століття), зруйнована під час Другої світової війни
• 
  Костел святих Петра і Павла
• 
  Каплиця Святого Роха