Завод етилену Казаньоргсинтез

Завод етилену Казаньоргсинтез — нафтохімічне виробництво, яке входить до складу об'єднання Казаньоргсинтез (Росія, Татарстан).

Казань

Місце розташування заводу

Розвиток майданчику нафтохімічного спрямування в Казані почався у 1963 році із запуском виробництва фенолу та ацентону (первісна потужність по цим продуктам становила 45 та 28 тисяч тонн відповідно). Наступного року ввели в експлуатацію першу установку піролізу (парового крекінгу) вуглеводневої сировини, що мала потужність у 62 тисяч тонн етилену та 17 тисяч тонн пропілену на рік. В найближчі два десятиліття запустили ще три установки — у 1973-му (60 тисяч тонн етилену та 27 тисяч тонн пропілену), 1974-му (100 тисяч тонн етилену) та 1982-му (90 тисяч тонн етилену).

Первісно піролізу піддавали пропан та бутан, який подали по продуктопроводу Міннібаєво — Казань, а з 1975 року основною сировиною для виробництва став етан, що надходить по етанопроводу Міннібаєво — Казань (можливо відзначити, що використання для парового крекінгу цієї найлегшої сировини призводить до виходу з установки майже виключно найлегшого олефіну — етилену).

В подальшому потужність виробництва на четвертій установці збільшили до 160 тисяч тонн (1989-й) та 235 тисяч тонн (2004-й). А з 2006 по 2010 роки провели масштабну реконструкцію другої, третьої та четвертої установок з доведенням загальної потужності заводу до 605 тисяч тонн на рік (або 640 тисяч тонн на рік — сайт Казаньоргсинтез одночасно зазначає обидва показники). При цьому в 2005-му запустили піч піролізу, розраховану на використання пропан-бутанової фракції, а в 2010-му ввели в експлуатацію сховище пропану^[1] (такі кроки були викликані нестачею поставок етану в умовах значної — у 1,5 рази — збільшення потужності заводу).^[2]

В 2015-му на заводі ввели в експлуатацію нову сучасну піч піролізу виробництва бельгійської компанії Technip (можливо відзначити, що перша піч цієї компанії з'явилась тут ще в 2007-му). Станом на 2018-й йшло будівництво ще чотирьох печей Technip з метою заміни старого обладнання, яке експлуатується біля 40 років.^[3][4]

Випущений на установках етилен постачається іншим підрозділам об'єднання для:

– виробництва поліетилену низького тиску на трьох лініях полімеризації сукупною потужністю 660 тисяч тонн на рік (кожна з ліній первісно мала показник у 100 тисяч тонн на рік, який за результатами завершеної в першій половині 2020-х модернізації зріс до 220 тисяч тонн);

– виробництва поліетилену високого тиску в обсягах 540 тисяч тонн на рік.

Оскільки потреби майданчику в етилені суттєво перевищують власне виробництво, додатковий ресурс подається по етиленопроводу Нижньокамськ – Казань.

Пропілен, потужність майданчику по якому станом на першу половину 2020-х становила 60 тисяч тонн, передається як сировина для заводу з випуску фенолу та ацетону (після модернізації у 2018-му році потужність по цим продуктам досягнула 65 та 41 тисячу тонн відповідно). Останні первісно реалізовувались стороннім споживачам, проте з 2007-го більшість фенолу та ацетону споживає власне виробництво бісфенолу А (70 тисяч тонн), який далі йде на продукування полікарбонату (100 тисяч тонн).^[5][6]

Також піроліз дозволяє отримати певні об'єми іншої продукції, серед якої варто відзначити фракцію С4.^[7]