Загайкевич Алла Леонідівна

Алла Леонідівна Загайке́вич (нар. 17 грудня 1966(19661217), Хмельницький) — українська композиторка, учасниця багатьох міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні, Франції, Швеції, Японії, Китаї, Росії, Чехії, Литві, Канаді, Німеччині, Польщі. Авторка численних музикознавчих статей у наукових збірках і журналах в Україні та за кордоном. Володарка багатьох ґрантів і нагород. Поєднує роботу в академічних концертних жанрах (симфонічна, камерна, електроакустична музика, камерна опера) та в сучасних мультидисциплінарних проєктах (аудіо-візуальні інсталяції, перформанси, музика до кінофільмів і театральних вистав). В електроакустичних перформансах виступає з виконавцями нової імпровізаційної музики.

Алла Загайкевич
Зображення
Алла Загайкевич на Одеському міжнародному кінофестивалі, 2014
Основна інформація
Дата народження	17 грудня 1966(1966-12-17) (58 років)
Місце народження	Хмельницький, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українка
Професія	композитор
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Жанр	академічна музика, електронна музика
Колективи	Electroacoustic's Ensemble
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Лейбл	Nexsound
Нагороди	Мистецька премія «Київ» Women In Arts (2023)
Офіційний сайт
Цитати у Вікіцитатах  Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Загайкевич.

Біографічні відомості

Навчалася в Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського в класі професора Юрія Іщенка (1985–1990) та в Інституті дослідження й координації акустики/музики (IRCAM) у Парижі (1995–1996). У 1986–1999 роках була учасницею гурту «Древо» (керівник Є. Єфремов).

З середини 90-х років активно пропагувала академічну електроакустичну музику в Україні, співпрацювала з музикантами експериментальної електронної музики.

З 1998 року викладає на кафедрі музично-інформаційних технологій Національної музичної академії України, де за сприяння Міжнародного фонду «Відродження» заснувала студію електроакустичної музики.

Алла Загайкевич є кураторкою міжнародних проєктів електроакустичної музики «Електроакустика» (з 2003), «ЕМ-візія» (з 2005), головою Асоціації електроакустичної музики при Київській організації СКУ (з 2010)^[1].

2004 року за музику до фільму Олеся Саніна «Мамай» була нагороджена Національною премією України ім. Олександра Довженка^[2].

У 2009 року заснувала міжнародний проєкт Electroacoustic's ensemble, де виступила як композиторка, програмістка, виконавиця на електроакустичних інструментах.

У 2021 році композиторка присвятила концерт пам'яті викладача консерваторії Олексія Босенка, який вплинув на формування її світогляду.^[3].

У 2023 оголосила про звільнення з НМАУ через незгоду із рішенням керівництва закладу зберегти ім'я російського композитора П. Чайковського в його назві на тлі російської агресії^[4]

Список основних творів

Марек Холоневський, Алла Загайкевич і Панайотіс Кокорас. Київ, 8 квітня 2017

Алла Загайкевич є авторкою симфонічної та камерної музики, камерної опери, електроакустичних і мультимедійних творів, музики до кінофільмів тощо.

Опера

• 1997 — «Числа і вітер» («Малюнки з пам'яті»), камерна опера за поезією та живописом Миколи Воробйова, 50’

Оркестрові твори

• 1990 — Симфонія на поезію В.Маяковського (російською мовою) для баритона та симфонічного оркестру, 20’
• 1993 — Intermezzo для симфонічного оркестру, 12’
• 1995 — «Musique Aveugle» («Сліпа музика») для фортепіано та струнного оркестру, 15’
• 2007 — Концерт для віолончелі з оркестром в двох частинах, 17’
• 2010 — «Cantos: Island» для трьох віолончелей та п'ятнадцяти струнних, 12’

Камерно-інструментальні та камерно-вокальні твори

• 1991 — Тріо для скрипки, віолончелі і фортепіано, 14’
• 1994 — «Не відриваючись від землі» для скрипки, гітари та баяна, 14’
• 1997 — «Маре-X-невідомість» для сопрано та фортепіано на візуальну поезію Андрія Чужого, 12’
• 1998 — Interlude для флейти, кларнета, фагота, валторни, тромбона, перкусії, фортепіано, скрипки, альта, віолончелі та контрабаса, 11’
• 1998 — «Подорожі тіней» для тромбона, перкусії та контрабаса, 11’
• 2001 — «Гравітація» для двох віолончелей, 7’
• 2004 — «Вітер, каміння, квіти» для баяна соло, 7’
• 2005 — «Повітряна механіка» для флейти, кларнета, перкусії, фортепіано, скрипки, віолончелі, 17’
• 2007 — Терцет для кларнета, скрипки та віолончелі, 10’
• 2008 — «Підземною рікою» для флейти, кларнета, гобоя, фортепіано, 11’
• 2009 — Струнний квартет, 12’
• 2010 — «Blicke der Verliebten» (for Recherche Ensemble) для восьми виконавців, 7’

Електроакустичні та мультимедійні твори

• 1996 — «І поволі кружляючи я увійду в небесний став» (музика після вірша «Короп» Олега Лишеги) для кларнета/бас-кларнета, фагота, контрабаса та електронного запису, 13’
• 2000 — «COSI FAN TUTTI» — електронна музика до аудіо-візуальної інсталяції, відео — Оксана Плисюк, 46’
• 2002 — «Геронея» — електроакустичний твір для фагота, фортепіано, скрипки, віолончелі та електронного запису, 12’
• 2002 — «Тікати. Дихати. Мовчати.» — електроакустичний перформанс для скрипки, голосу, фортепіано, електронного запису та обробки в реальному часі, 45’
• 2003 — «PAGODE» — електроакустичний твір для блок — флейти, електронного запису та обробки в реальному часі, 9’
• 2003 — «MOTUS» для електронного запису, 10’
• 2004 — «Пори року на Майдані» — електронна музика до аудіо-візуальної інсталяції, відео — Оксана Плисюк; у творі використано вірші Юрія Андруховича у виконанні автора, 15’
• 2005 — «LABORINTUS — EXITUS» — електроакустичний твір для кларнета та електронного запису, 10’
• 2006 — «TRANSPARENCY» — електроакустичний твір для скрипки та електронного запису, 9’ (відео-арт — Вадим Йович)
• 2006 — «PAGODE — VISION»- електроакустичний твір для квартету блок-флейт та електронного запису, 9’
• 2008 — «VENEZIA» — електроакустичний твір для віолончелі, електронного запису та обробки в реальному часі, 16’ (відео-арт — Вадим Йович)
• 2008 — «VENEZIA — VISION» — електроакустичний перформанс для віолончелі, електронного запису та обробки в реальному часі, 30’ (відео-арт — Вадим Йович)
• 2009 — «GO» — електроакустичний твір для шенгу, ерху, перкусії та електронного запису, 10’
• 2009 — «SUD/EST» — електроакустичний аудіо-візуальний перформанс для змінного складу виконавців, 30’ (відео-арт — Вадим Йович)
• 2009 — «.засинаючи: прокидатися.. злітаючи: занурюватися» — електроакустична інсталяція до проєкту «МАВКА» (художник — Майкл Мерфенко), 46’
• 2010 — «Contre S.» (присвячено Guy Debord) — електроакустичний перформанс для Electroacoustic's Ensemble, 15’
• 2010 — «NORD/OUEST» — електроакустичний перформанс для фольклорного голосу, скрипки, сопілки, перкусії, терменвокса та електроніки, 48’
• 2011 — «Contre S.» (присвячено Guy Debord) for Kontra-Trio — електроакустичний твір для контрабасової флейти, контрабас-саксофона, туби та електронного запису,15’
• 2011 — «Mithe IV: KS» (присвячено Karol Symanowski) — електроакустичний твір для скрипки та електроніки, 7’
• 2011 — «Musique naïve» (присвячено САТ trio) — електроакустичний перформанс для баяна, гітари, терменвокса та електроніки, 30’
• 2011 — «Life as Music» — генерована в реальному часі композиція для гобоя, кларнета in B, альт-саксофона, перкусії та контрабаса, 15’
• 2015 — Друже Лі Бо, для бандури та електроніки

Хорові та вокальні твори

• 1996 — «Ausgesetzt auf den Bergen des Herzens» — камерна кантата для сопрано, органу та струнних на вірші Райнер Марія Рільке, 12’
• 1999 — «Човен» — мотет для сопрано, меццо-сопрано та баритона на вірші Миколи Воробйова , 12’
• 2002 — «The Way to the Great River» («Подорож до Великої ріки») на текст Олега Лишеги (англійською мовою) для сопрано та 8-ми інструменталістів, 10’
• 2004 — «ECCE JUVENTA ANNI» — кантата на вірші Г. Сковороди для сопрано, хору та симфонічного оркестру, 14’

Фортепіанні твори

• 2007 — «Luceo» для фортепіано, 4’ (фортепіанна мініатюра)
• 2009 — «Cascades» для фортепіано, 5’ (фортепіанна мініатюра)

Музика до кінофільмів

• 1991 — «Сховок» (реж. Неля Пасічник)
• 1994 — «Тисьмениця» (реж. Неля Пасічник)
• 2003 — «Мамай» (реж. Олесь Санін)
• 2005 — «SH» (реж. Ярослав Лупій)
• 2005 — «Олігарх» (реж. О. Росіч)
• 2006 — «Ілюзія існування» (реж. Вадим Йович)
• 2014 — «Поводир» (реж. Олесь Санін)
• 2017 — «Будинок „Слово“» (реж. Тарас Томенко)
• 2023 — «Довбуш» (реж. Олесь Санін)