Загородний Олексій Григорович

Олексі́й Григо́рович Загоро́дний (1904 , Розівка, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія  — 9 вересня 1941(1941-09-09) ) — український радянський партійний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1940–1941).

Загородний Олексій Григорович
Народився	1904  Розівка, Ананьївський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	9 вересня 1941(1941-09-09)
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія	ВКП(б)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Загородний.

Біографія

Народився 1904(1904) року в селянській родині на Херсонщині. 1907 року батько з родиною переїхав до Юзівки (тепер Донецьк), де працював забійником на шахті. 1912 року був засуджений за революційну діяльність і разом з родиною висланий до Сибіру.

Працювати почав з дитинства на сибірських лісових розробках. Після революції 1917 року повернувся на Україну.

1928 року закінчив Київський державний інститут народної освіти, працював на педагогічній роботі.

Член ВКП(б).

До 1938 року — директор Бериславського педагогічного технікуму на Херсонщині.

У 1938–1939 роках — директор і старший викладач кафедри соціально-економічних дисциплін Херсонського державного педагогічного інституту імені Надії Костянтинівни Крупської.

З квітня по листопад 1939 року — секретар Миколаївського обласного комітету КП(б) України з пропаганди.

У вересні — листопаді 1939 року — голова Тимчасового управління Дрогобицького повіту. Депутат Народних Зборів Західної України у жовтні 1939 року.

Після приєднання Західної України до УРСР, у листопаді 1939 — червні 1941 року — 2-й секретар Дрогобицького обласного комітету КП(б) України^[1].

У березні 1940 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Самборському виборчому округу № 325 Дрогобицької області.

Під час німецько-радянської війни — батальйонний комісар, військовий комісар артилерійського постачання штабу Південно-Західного фронту. Загинув 9 вересня 1941 року^[2].