Загородній Юрій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Загородній.

Юрій Іванович Загородній (нар. 7 травня 1959, Гребінки, УРСР) — український політик. Кандидат педагогічних наук.

Загородній Юрій Іванович
Народився	7 травня 1959(1959-05-07) (66 років) Гребінки, Васильківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	політик
Alma mater	Київський державний університет
Науковий ступінь	кандидат педагогічних наук
Членство	Верховна Рада України IX скликання
Посада	народний депутат України
Партія	ОПЗЖ
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
9-го скликання
ОПЗЖ	29 серпня 2019	—	22 серпня 2024
Картка на сайті Верховної Ради України

Народний депутат України 9-го скликання^[1].

Життєпис

Народився 7 травня 1959 року в смт Гребінки Васильківського району Київській області.

Трудову біографію розпочав у 1976 р. — слюсарем Гребінківського відділення сільгосптехніки.

У 1986 р. закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, історичний факультет.

Працював вчителем Гребінківської середньої школи (1986—1989), директором Дослідницької середньої школи (1989—1995), консультантом-інспектором Адміністрації Президента (1995—2000, з перервами), заввідділу Державного комітету у справах захисту прав споживачів. З 2002 року по січень 2005 року був першим заступником глави Адміністрації Президента (Віктора Медведчука)^[2].

З 1998 року — у лавах СДПУ(о), того ж року обраний до Політради партії, з 2000 р. — перший заступник керівника виконкому СДПУ(о), з 2002 р. голова виконкому^[3]. У 2003 році обраний заступником Голови партії.

З серпня 2007 року — голова СДПУ(о).

Кандидат у народні депутати від партії «Опозиційна платформа — За життя» на парламентських виборах 2019 року, № 19 у списку^[4]. На час виборів: проректор з міжнародних питань та з питань європейської інтеграції ТОВ «Львівський медичний інститут», член партії «Опозиційна платформа — За життя». Проживає в місті Києві^[5].

Член Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України^[6], голова підкомітету з питань депутатської етики.

22 серпня 2024 року був виключений з партії «Опозиційна платформа — За життя» за підтримку Закону №8371 про обмеження прав релігійних інституції пов'язаних з державою-агресором (був єдиним депутатом цієї партії, який його підтримав)^[7].

Звання та нагороди

Державний службовець 1-го рангу (серпень 2003)^[8].

Відмінник освіти України (2004). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2004).

Сім'я

Одружений, дружина Наталія Григорівна (1961 р.н.), має дорослого сина Максима (1982 р.н.), внучку Ксенію (2006 р.н.) та Марію (2010 р.н.)