Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Верховна Рада України IX скликання

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Верховна Рада України IX скликання
Remove ads

Верховна Рада України IX скликання була обрана на позачергових виборах 21 липня 2019 року. До складу Верховної Ради увійшли представники п'яти партій за пропорційною системою, ще п'яти партій за мажоритарною системою і 46 самовисуванців по одномандатних округах.

Коротка інформація Дата створення / заснування, Країна ...
Thumb
Розподіл місць у Верховній Раді 9-го скликання

Перше засідання відбулося 29 серпня 2019 року.

Як і у попередньому скликанні, до Ради можливо було обрати лише 424 із 450 депутатів, оскільки 26 місць були зарезервовані за мажоритарними округами, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях Криму, Севастополя і окремих районів Донецької та Луганської областей. Уперше в історії України партія-переможець виборів «Слуга народу» отримала змогу сформувати однопартійну більшість (монобільшість). Понад 80 % депутатів отримали мандат уперше; найбільше новачків прийшло у парламент від партій «Слуга народу» та «Голос»[1].

Станом на 25 липня 2025 року кількість чинних народних депутатів становила 397 осіб, що стало найнижчим показником за роки незалежності України[2][3].

Remove ads

Результати парламентських виборів

Узагальнити
Перспектива
Докладніше: Парламентські вибори в Україні 2019

Пропрезидентська партія «Слуга народу» на виборах набрала 43,16 % і отримала 124 місця, а мажоритарні кандидати від партії перемогли на 130 округах, тому партія отримала більшість в парламенті та отримала можливість сама утворити коаліцію. Також п'ятивідсотковий бар'єр подолали чотири партії: ОПЗЖ, ВО «Батьківщина», «Європейська солідарність» і «Голос». Ще три партії не пройшли бар'єр, але їхні представники перемогли в мажоритарних округах — «Опозиційний блок», ВО «Свобода» і «Об'єднання „Самопоміч“». Партії «Єдиний центр» і «Біла Церква разом» не висували кандидатів у багатомандатному окрузі, але їхні висуванці здобули перемоги в мажоритарних округах (по одному округу кожна).

Більше інформації Партія, 1-й номер ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Початок роботи

29 серпня 2019 року відбулося перше засідання 9-го скликання. У перший день сесії в залі зареєструвались 405 народних депутатів з 424-х, зареєстрованих Центральною виборчою комісією. Було сформовано президію, фракції, комітети, а також затверджено новий склад уряду та попередньо схвалено обмеження депутатської недоторканності.[4][5] Перше засідання завершилося близько 2:15 ночі — депутати працювали у стінах Верховної Ради понад 12 годин.[6][7]

3 вересня 2019 року на першому засіданні другої сесії Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому зміни до Конституції щодо обмеження недоторканності народних депутатів України з 1 січня 2020 року. За — проголосувало 373 депутати.[8][9] На засіданні також був присутній президент Зеленський, який прийшов підтримати голосування.[10] Законопроєкт не повністю скасував недоторканність, а натомість прибрав положення із 80-ї статті Конституції, яке унеможливлювало притягнення парламентарів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради. Чинною залишилися норма про депутатський індемнітет, згідно з якою депутати не несуть юридичної відповідальності за політичні рішення, за голосування чи будь-які політичні та публічні виступи.[11][9]

13 вересня Рада достроково припинила повноваження всіх членів ЦВК України за поданням Президента.[12][13]

Російське вторгнення

Див. також: Російське вторгнення в Україну (з 2022)

21 лютого 2022 року Президент РФ Путін заявив про визнання незалежності терористичних угруповань ДНР та ЛНР, а 22 лютого Рада федерації підтримала звернення Путіна про використання російської армії за кордоном.[14][15] Увечері 22 лютого в Офісі Президента відбулася нарада Президента Зеленського, Прем'єр-міністра Шмигаля, представників депутатських фракцій і груп та голів силових відомств щодо посилення обороноздатності й зовнішньої підтримки України.[16][17]

23 лютого за пропозицією РНБО Президент підписав Указ про запровадження в Україні надзвичайного стану, увечері ВРУ затвердила його, за це проголосували 335 депутатів.[18][19][20]

Уранці 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення РФ до України, після чого ВРУ терміново зібралася, запровадивши в Україні воєнний стан[21], затвердивши Указ Президента № 64/2022 (300 депутатів «за»).[22][23]

Упродовж 2022 року ВРУ прийняла 355 законів і понад 380 постанов в умовах дії воєнного стану: 10 змін до Закону про бюджет на 2022 рік, збільшивши видатки на ЗСУ та виділивши 1141 млрд грн (18,2 % ВВП) на оборону[24]. За лютий-грудень 2022 року ВРУ ратифікувала 28 і денонсувала 13 міжнародних угод.

ВРУ затвердила 11 указів Президента: про використання ЗСУ[25], п'ять разів продовжувала дію Указу про воєнний стан, тричі продовжувала загальну мобілізацію.

Окрім інших, ВРУ прийняла постанови, націлені на протидію агресії РФ:

  • про вчинення РФ геноциду в Україні (№ 2188-ІХ)[26];
  • про агресію Російської Федерації у районах Чорного та Азовського морів і Керченської протоки (№ 2595-ІХ)[27];
  • засудження етапу ескалації безпекової ситуації у світі, спровокованим владою РФ (№ 2630-ІХ)[28];
  • засудження злочинних рішень керівництва РФ щодо спроби анексії тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України (№ 2632-ІХ)[29];
  • засудження підтримки Іраном війни РФ проти України (№ 2692-ІХ)[30];
  • визнання російського режиму терористичним, нелегітимності перебування РФ у ООН та її формуваннях (№ 2787-ІХ)[31];
  • засудження енергетичного тероризму РФ (№ 2788-ІХ)[32].
Remove ads

Керівництво

Більше інформації Посада, Особа ...

Поточний склад

Узагальнити
Перспектива

За підсумками позачергових виборів 21 липня 2019 року до Верховної Ради обрано 424 депутати.[33][34] Набули повноважень 29 серпня 2019 року.

Станом на 1 серпня 2024 рок5 у Верховній Раді налічується 397 депутатів, які входять до 8 депутатських фракцій і груп:

Більше інформації Фракція, група, Скор. ...
Більше інформації Партія, Особа ...

Примітки

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вибори на території Автономної Республіки Крим (округи 1—10) і Севастополя (округи 224, 225) не проводилися. Також не відбулися вибори в 9 округах Донецької (41—44, 53—56, 61) і 5 округах Луганської (104, 108—111) областей.

Лисюк А. О., Михайлюк А. О., Свириба І. С. (№ 69, 142, 148 у списку «Слуги народу»), Свідерська А. В., Сівірін О. С., Примаченко І. О. (№ 19, 21, 24 у списку «Голосу») визнані такими, що не набули депутатського мандата, і замість них депутатами стали наступні у списку. Також низка кандидатів, які не отримали мандати, відмовилися від балотування вже після проведення виборів і відповідно були виключені зі списків.

Депутати, що вибули

Більше інформації Партія, ПІБ ...
Remove ads

Цікаві факти

Див. також

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads