Загрецький Олександр Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Загрецький.

Олександр Іванович Загрецький (рос. Александр Иванович Загрецкий; нар. 12 листопада 1911, Москва, Добрі Пчоли, Рязанська губернія, Російська імперія — пом. 13 червня 1990, Москва, РРФСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції захисника.

Олександр Загрецький
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Іванович Загрецький
Народження	12 листопада 1911(1911-11-12)
	Москва, Російська імперія
Смерть	13 червня 1990(1990-06-13) (78 років)
	Москва, РРФСР
Зріст	182 см
Громадянство	СРСР
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
1925—1934	«Профінтерн» (М)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1934—1936 ЦБЧА 9 (1) 1937—1938 «Торпедо» (М) 18 (0) 1939—1940 «Буревісник» (М) 45 (1) 1941 «Стахановець» (Ст) 6 (0) 1945—1946 «Торпедо» (М) 20 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1951—1953 1954 1955—1956 1957 1958 1959 1959 1960 1961—1963 1964—1965 1966 1967—1968 1969 1969 1972	БО (Новосиб.) Команда м. Молотова «Нафтовик» (Кр) «Стахановець» (Лис) «Текстильник» (Ів) «Колгоспник» (П) «Текстильник» (Ів) «Хімік» (Сєвєродв.) «Шинник» (М) «Шахтар» (К) «Спартак» (Г) «Нафтохімік» (Сл) «Сатурн» (Рб) «Терек» (Гр) «Автомобіліст» (Кр)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Вихованець клубу «Профінтерн» (Москва), в складі якого 1925 року й розпочав футбольну кар'єру. У 1934 році став гравцем московського ЦБЧА, а в 1936 році перейшов до московського «Торпедо». У 1939—1940 роках виступав у московському «Буревіснику», а в 1941 році перейшов до сталінського «Стахановця», однак через початку Німецько-радянської війни сезон не було завершено. По завершенні війни виступав у московському «Торпедо», у складі якого 1946 року й завершив футбольну кар'єру.

Кар'єра тренера

Тренерську кар'єру розпочав у 1951 році. Тренував клуби БО (Новосибірськ), Команда м. Молотова, «Нафтовик» (Краснодар), «Стахановець» (Лисичанськ), «Текстильник» (Іваново), «Колгоспник» (Полтава)^[1], «Хімік» (Сєвєродвінськ), «Шинник» (Могильов)^[2], «Шахтар» (Караганда), «Спартак» (Гомель), «Нафтохімік» (Слават), «Сатурн» (Рибінськ), «Терек» (Грозний) та «Автомобіліст» (Красноярськ). Працював на посадах директора «Автомобіліста» (Красноярськ) та скаутом московського «Локомотива».

Досягнення

Як гравця

• Чемпіонат СРСР
  • Бронзовий призер (1): 1945

Як тренера

• Кубок РРФСР
  • Володар (1): 1951

Відзнаки

• Майстер спорту СРСР