Загрязька Наталія Кирилівна

Ната́лія Кири́лівна Загря́зька (*1747— †31 березня 1837) — фрейліна.

Загрязька Наталія Кирилівна
Ім'я при народженні	рос. Наталья Кирилловна Разумовская
Народилася	5 (16) вересня 1747
Померла	19 травня 1837(1837-05-19) (89 років)  Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург)
Країна	Російська імперія
Діяльність	фрейліна, господиня літературного салону
Знання мов	російська і французька
Рід	Розумовські
Батько	Кирило Розумовський
Мати	Наришкіна Катерина Іванівна
Родичі	Гончарова Наталія Сергіївна
Брати, сестри	Розумовський Петро Кирилович, Розумовський Олексій Кирилович, Розумовський Григорій Кирилович, Розумовський Андрій Кирилович, Розумовський Лев Кирилович, Розумовський Іван Кирилович і Розумовська Ганна Кирилівна
У шлюбі з	Загряжський Микола Олександровичd
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Старша з дочок графа Кирила Григоровича Розумовського^[1] була улюбленкою в сім'ї і всіма шанована.

Від народження дівчинка виховувалася французькою, перше слово сказала цією мовою. З трьох років мешкала у Глухові, куди було заслано її батька, там маля вивчило рідну мову. А російською вона до останнього дня говорила з акцентом і знала не досконало.

У ранній молодості вона жалувана званням фрейліни імператриці Катерини II, при цьому їй було дозволено залишатися при батьках. Наталія Кирилівна не поспішала виходити заміж і відмовляла багатьом женихам, поки двадцяти п’яти років від роду не закохалася.

24 жовтня 1772 вона вийшла заміж за вдівця Миколу Загрязького (1743-1821), скромного офіцера Ізмайлівського полку. Після весілля молоді жили в Петербурзі, в будинку графа Кирила Розумовського на Мойці, але недовго. Через інтриги двоюрідної сестри, графині Софії Апраксіної, Загрязькі переїхали на найману квартиру. У 1774 р. графиня зблизилася з Григорієм Потьомкіним, з графом Андрієм Шуваловим і його дружиною, уродженої Салтиковою.

Через власну недугу Загрязька не могла мати дітей, тому у 1777 р. удочерила свою племінницю Марію Васильчикову, дочку сестри Ганни Кирилівни, фактично відібравши її в батьків; зробила її спадкоємицею величезного багатства. Згодом одружила Марію з князем Віктором Кочубеєм.

Рятуючись від війни 1812 року разом із загальним потоком біженців, Загрязька прибула до Тамбова, де її чоловік мав будинок. У цьому будинку 27 серпня 1812, на другий день після Бородінської битви, народилася Наталія Гончарова – майбутня дружина поета Олександра Пушкіна.

Після 30 років шлюбу Наталія Кирилівна роз’їхалася з чоловіком, що анітрохи не змінило їх дружніх відносин. Наталія Кирилівна говорила про свій шлюб: «Я могла б бути щасливою, якби не була з дитинства розпещена, будь-яка людина розлучилася б зі мною через мій нестерпний характер». Вона поселилася в будинку племінниці Марії Кочубей, де тримала власні апартаменти з шести кімнат.

Померла Наталія Кирилівна Загрязька 19 травня 1837 р., похована в Олександро-Невській лаврі.

В образі графині із «Пікової дами», за визнанням Пушкіна, багато схожості з Загрязькою^[2].