Розумовський Олексій Кирилович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Розумовський.

Розумовський Олексій Кирилович (12 (23) вересня 1748(17480923), Петербург — 5 (17) квітня 1822, Почеп, Стародубщина) — державний діяч Російської імперії, граф. Син українського гетьмана Кирила Розумовського. Родоначальник дворян Перовських: батько Антонія Погорільського, дід Олексія Толстого, прадід Софії Перовської.

Розумовський Олексій Кирилович
Розумовський Олексій Кирилович
Народився	12 (23) вересня 1748(1748-09-23) Петербург
Помер	5 (17) квітня 1822(1822-04-17) (73 роки) Почеп, (нині Брянська область, Росія) ·старість
Поховання	Новгород-Сіверський
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	міністр народної освіти Російської імперії
Членство	Московське товариство дослідників природиd[1][2]
Титул	граф
Посада	член Державної ради Російської імперії[d]
Батько	Кирило Розумовський[3]
Мати	Наришкіна Катерина Іванівна[3]
Брати, сестри	Розумовська Ганна Кирилівна, Загрязька Наталія Кирилівна, Розумовський Петро Кирилович, Розумовський Григорій Кирилович, Розумовський Андрій Кирилович, Розумовський Лев Кирилович і Розумовський Іван Кирилович
У шлюбі з	Varvara Sheremetevad
Діти	Перовський Олексій Олексійович[4], Anna Perovskayad, Olga Perovskayad, Перовський Микола Іванович, Варвара Олексіївна Розумовська, Перовський Лев Олексійович, Yekaterina Uvarovad, Pyotr Razumovskyd, Mariya Perovskayad і Sofia Alexeevna Lvova (nee Perovskaya)d
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у Петербурзі. Його учителем був німецький історик, член Російської АН А. Шлецер.

Вчився у Стразбурзькому університеті.

З 1769 року був придворним Катерини II, сенатор у 1786-95 роках.

1795 року вийшов у відставку.

Від 1807 року — попечитель Імператорського Московського університету (за його наказом ректора стали обирати не на рік, а на три).

Був покровителем Товариства дослідників природи.

1810-1816 — міністр народної освіти. У перші роки багато зробив для розвитку початкових і середніх шкіл (за його сприяння відкрито Царськосільський ліцей, Грецьке училище в Ніжині, гімназію у Києві, Історико-філологічне товариство при Харківському університеті), згодом почав проводити реакційну політику щодо освіти та насильницьку русифікацію Правобережної України і Білорусі.

Був членом масонської ложі, віце-президентом Російського Біблійного товариства.

Після відставки жив у Підмосков'ї, а в останні роки — в Україні (у Почепі Мглинського повіту на Стародубщині (нині у складі Брянської області РФ), де й помер.

Див. також

• Розумовські
• Козелець
• Садиба Яготин
• Батурин
• Валлєн Деламот, архітектор
• Класицизм
• Адам Менелас, архітектор
• «Реконструкція нотної колекції графа О. К. Розумовського за каталогами XVIII сторіччя»

Джерела та література

• Бойко О. Д. Розумовський Олексій Кирилович [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 268. — ISBN 978-966-00-1290-5.

Література

• Васильчиков, Александр Алексеевич. Семейство Разумовских [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Разумовский, Алексей Кириллович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.