Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Задарів
село у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Зада́рів — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване в долині на річці Золота Липа. До 2020 року адміністративний центр Задарівської сільської ради, якій також було підпорядковано село Сеньків.
До Задарова приєднано хутір Підмонастир (Монастирок).
Населення — 1154 особи (2003)[2].
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Перша згадка про село — до 1392 року (цей рік тривалий час вважався датою смерті власника чи посідача Задарова — польського шляхтича Міхала Абданка з Бучача.[3]).
Перша писемна згадка про село — 1437 р.[4]
Поблизу Задарова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тшинецької, голіградської та черняхівської культур, римські монети перших століть нашої ери.
У XVI ст. було засновано монастир отців Василіян. До наших днів не зберігся.
У селі свого часу діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Рідна школа», Народний дім, кооперативи, аматорський театральний гурток, хор.
На хуторі Підмонастир — читальня імені Маркіяна Шашкевича.
Впродовж 1942–1945 рр. у Задарові було знищено 13 осіб; це зокрема:
- Микола Батіг (1906–1944), Ганна (1904–1944) та Степан (1926–1943) Жилаві, Іван (1913–1943) і Петро (1890–1944) Кришталі, Василь Кашуба (1927–1945), Микола Магухняк (1928–1944), Ганна (1915–1942) і Михайло (1906–1945) Пулики, Іван Рожаловський (1929–1945), Михайло Сенюк (1902–1944), Степан Штикований (1922–1944), Степан Шмирко (1915–1945).
В УПА вступило 35 осіб, загинуло 19. У Марківському лісі під час бою сотні “Тура” у вересні 1944 р. загинуло 4 уродженці с. Задарів
Солдати села Задарів, які загинули під час WWII
Під час повені 1957 р. частина села була затоплена.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Монастириського району, село увійшло до складу Чортківського району[8].
Remove ads
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610698, розташована у приміщенні сільської ради.
- Результати
- зареєстровано 688 виборців, явка 59,01%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 24,07%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 21,59%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 14,89%.[9] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 34,61%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 24,43%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 15,01%[10].
Remove ads
Пам'ятки
- кам'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці (1886, архітектор Густав Бізанц)
- церква-каплиця XVI ст.
- капличка — спочатку дерев'яна, після перебудови 1997 р. — мурована.
Пам'ятники
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1990)
- насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
- пам'ятник односельцям, полеглим у Другій світовій війні (1967)
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 5 закладів торгівлі, цегельний завод.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
Відомі люди
Народилися
- Михайло Плиска — громадський діяч, посол до Української Національної Ради ЗУНР-ЗОУНР (1918—1919), співзасновник читалень «Просвіти» та кооперативи «Сила».
Див. також
Галерея
Знак при в'їзді в село
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1886)
Каплиця
Школа
Автобусна зупинка
_Задарів.jpg)
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads