Задарівський монастир

Задарівський монастир Святої Параскеви — згромадження монахів у XVI–XIX століттях у селі Задарів (нині в Монастириській громаді Чортківського району Тернопільської області). Заснований як православний. Покровителями Задарівського монастиря були господарі Молдовського князівства.

Задарівський монастир
Тип споруди	монастир
Розташування	Україна

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці.

Відомості

4 січня 1613 р. дружина молдовського господаря Єремії Могили Єлизавета надала ченцям обителі дарчу грамоту (ще одну — 4 січня 1614 р.). Чергове надання Задарівський монастир отримав 4 лютого 1630 р. від молдовського господаря Мирона Барновського (текст дарчої грамоти майже ідентичний тексту акта Єлизавети Могили від 4 січня 1613 р.^[1]).

На початку XVIII століття монастир став унійним, увійшов до ЧСВВ.

Під час відвідин Галичини цісарем Австрійської імперії Францом ІІ монахи Бучацького монастиря мали в нього авдієнцію. Вислухавши їх, цісар указом від 27 березня 1818 р. постановив, що закриті монастирі в Угорниках, Сокільці, Задарові з усім майном мають належати до Бучацького монастиря.^[2]

1819 року Задарівський монастир приєднався до Бучацького, ченці переїхали до Бучача.

Сучасність

• Збереглася монастирська церква святої Параскеви.